Мое творчество о Боге

Добрий день вам, добрі люди,
Ой багато є тут вас.
І чого ви тут зібрались?
Що привело сюди вас?

О, та тут є молодята,
Наречені квіточки.
Молода, як біла ружа
І красивий молодий.

Сьогодні для мене — щасливий день…
Господь чув мої молитви…
Я Бога просила, щоб Він допоміг.
І Бог взяв все в руки свої.

Я Бога просила, щоб дав жінку сину,
Почув Бог молитви і дав – Христину.
Летіли роки… Бог їх готував,
На завіт з Богом  — Христину чекав.

Бог складає вірші, а я слухаю,
Бог диктує мені, я записую.
І слова часто ці, ллються піснею,
А без Бога це, неможливе є.

А коли я вірші перечитую
І я часто собі сам дивуюся.
Як все просто й доступно написано,
Хто так гарно зумів  це все викласти?

Привіт, мої ріднесенькі,
Вчорашні школярі.
Дідусі і бабусі,
Матусі й татусі.

Як пролетіли роки?
І як змінились ми.
Як важко вас впізнати,
Однокласники мої.

Ось і час цей прийшов
Наступила година.
У Йордані хрестив
Іван Божого Сина.

Іван всім говорив:
«А ви люди покайтесь.
Царство близько вже є
Свої душі спасайте».

Слова вплітаються в рядки,
Рядки лягають на папері,
Так виражаються думки,
Думки невтішні і веселі.

В думках проходять мої дні,
В думках і ночі безсонливі,
В думках майбутнє і минуле,
Думки як коні бистрокрилі.