Мое творчество о Боге

Рідко буває велика біда –
Зразу миттєво.
А не буває зненацька вона,
На все є причина.

   Крапля за краплею – точе каміння,
   Крапля за краплею – злива бува.
   Сніжинка за сніжинкою
   І снігом усе завалило.

Як дуже швидко час минає…
Я кілометри проїжджаю…
Час пролетів і я дорослий,
І їду я до мами в гості.

Час пролетів і я сам батько,
І маю я дітей дорослих.
Саменька мама залишилась
І їду я до неї в гості.

Я, недавно, у друга був вдома,
Ювілей святкував він малий.
Щоб тобі, друже мій, побажати,
Від щирого серця в цей день.

Я бажаю тобі Віри святої,
Бо для Бога вона головна.
І щоб Віра ця була із ділом,
Бо без діла є мертва вона.

У тебе сьогодні чудова подія,
Твій день - День народження.
Прошу подякуй за все Творцю,
Нашому Господу.

Тобі сьогодні є рівно сім,
Ти майже доросла вже.
Дякувать треба за все Творцю,
Нашому Господу.

Мій дім – моя фортеця і я господар тут,
Кого хочу запрошу, кого хочу впущу.
Мій дім – моя фортеця і я тут командир,
У мене свій порядок, у мене свій режим.

Не кожному довірю, таємницю свою,
Не кожного, хто хоче, я в свій дім впущу.
І нехай ображаються, що я їх не впустив,
А може не готовий був, а може не схотів.

Вірші приходили до мене, а я й не знав,
Вірші приходили до мене, але я спав.
Вірші просилися у серце, я не пускав,
Вірші хотіли будь зі мною, я проганяв.

І лише не давно, зовсім недавно, проснувся я,
І налякався, і я подумав, що їх нема.
І як я радий, що знов до мене,
Прийшли вірші, тепер я прошу,
Мої рідненькі, всі заходіть.