16. Всегда радуйтесь.
17. Непрестанно молитесь.
18. За все благодарите: ибо такова о вас воля Божия во Христе Иисусе.
(Первое послание к Фессалоникийцам 5:16-18)

Сьогодні мені важко,
На серці журба.
До мене прилетіла,
Вісточка сумна.  
 
Бо зустрів я Васю…
Погані діла…
І говорить Вася…
«Марії нема»

Наче ніж у серце…
Камінь на душі…
Поховали вчора,
Марію в труні.

У неділю померла,
В вівторок поховали.
Не знаю чому,
Нам не сказали.

З сестрою попрощалися,
Ми два тижні тому.
І пообіцяли, що підем,
На похорон.

Мабуть не судилося.
«Такая судьба»
Бачить Бог із неба,
Не наша вина.

Наша вина в тому
І в тому провина,
Що не відповіли,
Словами Апостола
 
Якщо Бог захоче
І будемо живі,
То прийдем на похорони»
Марії-сестри.
 
А Ісус перед смертю
Говорив таке:
«Нехай ця чаша,
Мене обмине»
 
Далі він добавив
І сказав слова:
«Нехай буде не моя воля,
А воля Твоя»

Так і ми щоденно,
В молитві святій,
Говорим: «Хай буде Твоя воля
І на небі, і на землі»
 
Видно, не судилося,
Ти сестро — прости!
А ти Святий Боже,
Далі свою волю твори.
 

        30.10.2002 р   Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5