Намалюй тишину
(Пс 13:1)
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
Сказал безумец в сердце своем: нет Бога. Они развратились, совершили гнусные дела; нет делающего добро.
(Псалом Давида 13:1)
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
Я прошу, намалюй тишину,
Заспівай пісню мовчки.
Попробуй спинити вітер,
Напевне, це не зможеш зробити.
Навчи безкрилою літати,
А безголосою співати.
Почуй про, що німий говорить
І зрозумій, чого не мудрий хоче.
Розкажи сліпому про красу
І пісню заспівай глухому.
Попробуй людині допомогти,
Коли вона не хоче цього.
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
Діло одне, коли не бачить,
Не чує і не розуміє.
Коли ці вади є тілесні
І вже нічого тут не вдієш.
А мова йде про тих, які здорові
І в них всі органи в порядку.
Вони фізично є здорові,
Але духовно – не достатньо.
Вони духовні є каліки,
Бо в них немає зовсім віри.
А головне і найстрашніше,
Вона їм зовсім непотрібна.
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
Один надіється на себе,
Одні на владу, славу, гроші.
А ці, надіються на друзів,
Бо є, зв’язки у них хороші.
А ці пливуть по течії
І опинилися на дні.
І їм нічого вже не мило,
Змирились із своїм безсиллям.
Так люди, в світі поживають,
Як спасти душу не шукають.
І думають, що їхнє тіло,
Буде молоде, не постаріє.
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
За красу, за моду дбають,
Кумирів, ідолів шукають.
А головне, щоб були гроші
І здоров’я, щоб хороше.
Радості в дрібницях мають,
Коли потішаться не знають?
В чому щастя ще шукати?
Що ще в купити, що придбати?
Щоб звеселилося серденько,
Тому не сплять часто-частенько.
Горілка декого спасає,
Проблеми всі ці закриває.
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
А той курить, тіло травить,
Хвороби сам собі шукає.
А той скотився геть додому,
Наркотики собі сам колить.
Той в спорт подався, тіло мордує,
Той у політику, людей дурить.
Той бізнесменом став великим…
А той подався за границю.
А той під плотом, зовсім голий,
Немає хати, нема долі.
А ті подались у мистецтво,
У шоу, музику, балети.
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
І мало хто себе питає:
«Для чого в тому світі я є?
І що зі мною потім буде,
Коли цього життя не буде?
Коли помру і поховають?»
Що буде дальше – не всі знають.
А буде суд страшний і строгий
І вже ніхто нам не поможе.
І ми не зможемо змінити,
Ні дня одного, навіть миті.
Можливо це комусь і смішно,
Але повірте – буде пізно.
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
Творець питає: «А ну, скажи,
Як тут життя проводив ти?
Чи ти шукав, просив чи стукав?
А ти Мене тоді шукав.
Коли проблеми в житті мав,
Хотів, щоб Я, лиш помагав.
А сам нічого не робив,
А навпаки ще більш грішив.
Шукав у цьому світі радість
І ти до Мене не спішив
І ти стоїш на цій дорозі,
Яка веде у нікуди.
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
Спасіння ти Моє відкинув,
Тепер у Вічне пекло йди».
Цей приговор буде останнім,
Ніхто не зможе помогти.
Страшні слова звучати будуть,
О, люди, схаменіться ви.
Поки живете в цьому світі,
Почуйте голос з висоти:
«Прийди до Мене, я чекаю,
Тебе, Я полюбив давно.
Я всі гріхи твої прощаю»
Іди до Батька, в дім Його.
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
О, друже мій, відкрий же очі,
Давно Ісус прийшов в цей світ.
Нас грішників спасти Він хоче,
Підем до Господа скоріш.
20. 01. 2010 р Автор Сотник Степан
Мои поэмы о Боге
Намалюй тишину
(Пс 13:1)
поэму взято из сайта "Славлю Бога"