читать мой стих Гріх в книжном формате

Гріх

Мои стихи о Боге

Гріх

Як легко в житті звинуватити всіх,
Чи рідних, чи ближніх, чи друзів, чи ворогів.
Як часто у нас винуваті є всі,
Винуваті є всі тільки не ми.

Згадаємо предків перших людей,
Як вперше згрішили вони на землі.
Як з’їли в Раю заборонений плід,
Давайте згадаємо відповідь їх.

Мои стихи о Боге

Гріх

Спочатку Адама Бог запитав:
«Адам відгукнися, скажи де ти є?»
Адам відповідь: «Я тут у кущах,
Сховався від Тебе, бо голий я є.»

А потім Адама Бог знову спитав:
«Адаме, ти мабуть згрішив?
Із дерева з’їв заборонений плід,
Що відкрилися очі тобі?»

Мои стихи о Боге

Гріх

Адам відповів: «Жінка дала цей плід,
Ця жінка, яку ти сам дав мені.»
А Господь жінку тоді запитав:
«Скажи, як все було, чи Адам правду сказав?»

Так, це змій хитрий мене спокусив,
Сказав, що ви не помрете.
Що будете ви, як Боги
І зло, і добро знати будете ви.»

Мои стихи о Боге

Гріх

 

И только тем, кто сильных хвалит,
Пам’ятаєте, потім розплата прийшла,
Господь заплатив їм за їхні діла.
Дісталось усім і змію, і людям….
І нас це чекає, бо суд страшний буде.

За наші провини, гріховні діла,
На суді нас спитає строгий суддя.
Бо тут на землі пильне око його
І Бог все записує в книгу життя.

 

Мои стихи о Боге

Гріх

І нас запитає Бог строго:
«Чию ти виконував волю?»
Бо хто кому служить, той тому й раб,
А вибір був в тебе, у твоїх руках.

Бо світ є поділений на частини дві,
На біле і чорне, гріховне – святе.
Гаряча – холодне, духовне – душевне,
Небесне – земне.

Мои стихи о Боге

Гріх

І служби не вийде служить двом панам,
Бо все це вспливе, буде видно обман.
І видимим стане таємне усе,
Що було в ночі, буде видно, як в день.

Бо Бога не зможемо перехитрить,
А Бог справедливо буде судить.
І вже не поможе ніхто, і нічим,
Що ти посіяв – це й пожнеш ти.

Мои стихи о Боге

Гріх

Тебе запитають за твої гріхи,
За твої слова, діла і думки.
Що ти зробив. А що не схотів,
За все там відплатиш на строгім суді.

За те, що ти звинувачував всіх.
Що нібито ти грішив через них.
Там тебе запитають, де ти був, чи була?
У тебе на плечах своя голова.

Мои стихи о Боге

Гріх

Ти нею не думав. Погане робив,
Так знай тобою командував гріх.
Тебе спокушали, ти встоять не зміг,
Згадай, як в Раю спокушав колись змій.

Вони були перші, там змій переміг.
Одна заборона – заборонений плід.
А зараз… спокус є міліон
І змій ще хитріший. І він чемпіон.

Мои стихи о Боге

Гріх

Переміг він Адама і світ переміг,
І зараз весь світ живе у грісі.
І люди по вухах є у гріхах,
І змій їх веде до пекла усіх.

Ти краще на все оце придивись,
У своїх гріхах звинувачуй не всіх.
Себе звинувачуй, ти сам собі гріх,
Ти сам собі ворог, гірше ста ворогів.

Мои стихи о Боге

Гріх

А коли є спокуси від ближніх, чи ворогів,
А ти не впускай у серце цей гріх.
І на Адама першого ти не дивись,
Є другий Адам – Ісус захисник.

І Він уже взяв твої всі гріхи,
Він їх очистив ще там на хресті.
Тобі залишилось повірити в це,
Ні гріх, ні спокуси не переможуть тебе.

Мои стихи о Боге

Гріх

Ісусу повір, ти Ісуса люби,
І всяка спокуса тебе обмине.
Ісус захистить, І Він лиш спасе,
Лиш з Ним перемога, і це головне.

29.03.2004 р Автор Сотник Степан

Мои стихи о Боге

Гріх

 

стих взят из сайта
"Славлю Бога"

Як легко в житті звинуватити всіх,
Чи рідних, чи ближніх, чи друзів, чи ворогів.
Як часто у нас винуваті є всі,
Винуваті є всі тільки не ми.

Згадаємо предків перших людей,
Як вперше згрішили вони на землі.
Як з’їли в Раю заборонений плід,
Давайте згадаємо відповідь їх.

Спочатку Адама Бог запитав:
«Адам відгукнися, скажи де ти є?»
Адам відповідь: «Я тут у кущах,
Сховався від Тебе, бо голий я є.»

А потім Адама Бог знову спитав:
«Адаме, ти мабуть згрішив?
Із дерева з’їв заборонений плід,
Що відкрилися очі тобі?»

Адам відповів: «Жінка дала цей плід,
Ця жінка, яку ти сам дав мені.»
А Господь жінку тоді запитав:
«Скажи, як все було, чи Адам правду сказав?»

Так, це змій хитрий мене спокусив,
Сказав, що ви не помрете.
Що будете ви, як Боги
І зло, і добро знати будете ви.»

Пам’ятаєте, потім розплата прийшла,
Господь заплатив їм за їхні діла.
Дісталось усім і змію, і людям….
І нас це чекає, бо суд страшний буде.

За наші провини, гріховні діла,
На суді нас спитає строгий суддя.
Бо тут на землі пильне око його
І Бог все записує в книгу життя.

І нас запитає Бог строго:
«Чию ти виконував волю?»
Бо хто кому служить, той тому й раб,
А вибір був в тебе, у твоїх руках.

Бо світ є поділений на частини дві,
На біле і чорне, гріховне – святе.
Гаряча – холодне, духовне – душевне,
Небесне – земне.

І служби не вийде служить двом панам,
Бо все це вспливе, буде видно обман.
І видимим стане таємне усе,
Що було в ночі, буде видно, як в день.

Бо Бога не зможемо перехитрить,
А Бог справедливо буде судить.
І вже не поможе ніхто, і нічим,
Що ти посіяв – це й пожнеш ти.

Тебе запитають за твої гріхи,
За твої слова, діла і думки.
Що ти зробив. А що не схотів,
За все там відплатиш на строгім суді.

За те, що ти звинувачував всіх.
Що нібито ти грішив через них.
Там тебе запитають, де ти був, чи була?
У тебе на плечах своя голова.

Ти нею не думав. Погане робив,
Так знай тобою командував гріх.
Тебе спокушали, ти встоять не зміг,
Згадай, як в Раю спокушав колись змій.

Вони були перші, там змій переміг.
Одна заборона – заборонений плід.
А зараз… спокус є мільйон
І змій ще хитріший. І він чемпіон.

Переміг він Адама і світ переміг,
І зараз весь світ живе у грісі.
І люди по вухах є у гріхах,
І змій їх веде до пекла усіх.

Ти краще на все оце придивись,
У своїх гріхах звинувачуй не всіх.
Себе звинувачуй, ти сам собі гріх,
Ти сам собі ворог, гірше ста ворогів.

А коли є спокуси від ближніх, чи ворогів,
А ти не впускай у серце цей гріх.
І на Адама першого ти не дивись,
Є другий Адам – Ісус захисник.

І Він уже взяв твої всі гріхи,
Він їх очистив ще там на хресті.
Тобі залишилось повірити в це,

Ні гріх, ні спокуси не переможуть тебе.

Ісусу повір, ти Ісуса люби,
І всяка спокуса тебе обмине.
Ісус захистить, І Він лиш спасе,
Лиш з Ним перемога, і це головне.

29.03.2004 р   Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5