Жало же смерти - грех; а сила греха - закон. (Первое послание к Коринфянам 15:56)
Безтурботно жили у Раю,
Перші люди – Адам з Євою.
Бог дозволив робити все їм,
А не їсти одних лиш плодів.
Хитрий змій їх зумів спокусить,
З'ївши плід – вони стали грішить.
Приспів: За гріх – смерть,
Смерть – кінець життя.
Життя це — кров,
Кров'ю змивається гріх.
Можна сказати, Бог їх пожалів,
Замість них, Він, убив лиш тварин.
А людей в їхні шкури одів
І з Едему вигнав Бог їх.
Час прийшов, син їх брата убив
І пішов, і пішов гріх у світ.
Приспів
Люди стали грішить і грішить,
Бог потопом хотів все це змить.
Але водою гріха не спинить,
Кров тварин і птахів стали лить.
Щоб очиститись їм від гріха,
Їм потрібна була кров оця.
Приспів
Добрий Батько в світ Сина послав,
Як без гріха в світі жить показав.
Себе в жертву на Голгофі приніс,
Кров'ю Святою Він змив кожен гріх.
Нам спасіння це треба прийнять,
Він вогнем прийде гріх очищать.
Не гріши – не помреш,
Життя спасеш.
Спасіння в Христі,
Його кров змила наші гріхи.