читать мою поэму "Кінець спектаклю" в книжном формате

Кінець спектаклю

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

 

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Все. Закінчився спектакль…
Аплодисменти стихли. всі…
І відіграла музика…
Погасли вже вогні.

А в коридорах глядачі,
(Видно по емоціях)
Діляться ще враженням
Від того, що побачили.

Акторів по ролях оцінять,
Які вони зіграли.
Робота буде критикам
І всім розставлять бали.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

І як вони готовились?
Як ролі свої грали?
І як в них це виходило?
Все було видно в залі.

І буде комусь слава.
Комусь і стидно буде.
А що найголовніше,
Не зможуть це вернути,

Ні те, що геть погане,
Щоб його змінити,
Ані те хороше,
Щоби похвалитись.
 

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Бо пройшов цей час,
І його не вернеш...
Як вони зіграли,
Ми так запам’ятали.

Але час спливає,
Зміни йдуть великі;
Хтось більше не грає.
Хтось в зеніті слави.

А про цю виставу,
Мало хто згадає...
Поразки й перемоги
Багато забуде
 

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Така в людей пам'ять.
Та ще і вік короткий.
Бо ми тут не вічні,
Нічого не зробиш.

А я взяв виставу
І навів, як приклад
Бо, хочу вам сказати,
Це з великим смислом.

Бо життя – театр є,
А ми всі актори.
І у нас у кожного
Є свої, лиш, ролі.
 

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Бог-Творець на небі
Наш суддя і критик.
І за наші ролі
Буде нас судити:

І як ми старались,
І як не хотіли.
Було видно зверху
Творцю це під силу.

Він і час давав нам,
Можливість і силу.
Міг допомогти
У тяжку хвилину.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

І коли просили,
Була допомога,
Він є Бог, що любить,
А ми Його діти!

Кожного Він любить
І ми всі є різні,
Оригінал один лиш.
Багато подібних.

А кожному з нас
Своє місце в світі,
І своя задача,
Що нам тут робити?

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Так як у театрі:
Місце, час і ролі
Режисер роздав всім,
Кожен має своє.

І від режисера
Це усе залежить,
Як він все задумав,
Так і маєм грати.

Але як ми бачим,
Хоч би по театру,
Актори по-різному
Ставляться до ролей.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

В когось роль маленька,
А зіграв чудово,
Режисер йому кращу,
Роль, вже приготовив.

А хто роль велику
Тут зіграв погано?
Той від Головного
Получить догану.

Всіх хто зіграв добре
Получить зарплату.
Хто зіграв погано
Виженуть з театру.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Режисер професор,
Є у свої справі.
Знає хто що може
І ролі підбирає -

Кожному по силі,
По його талантах..
В кого не виходить,
Поможе, поправить.

І дає, він, час нам,
Щоб справить помилки
Дає дар і сили,
Коли не ліниві.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Так, Господь Небесний,
Кожному нам Батько
І Він всіх нас любить.
Ми Його дитятка.

Він життя нам дав всім
І від нас всіх хоче,
Щоби ми зіграли
Свої ролі добре.

А за це зарплата
Буде аж на Небі.
Бог дарує Вічність,
Кращого не треба.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Там в Краю Чудовім
Зовсім другі ролі.
Там є друга сцена,
Там - другі актори.

Там всі славлять Бога,
Бо Господь так хоче.
Що і як там буде
Нам це не відомо.

Головне нам знати,
Як життя прожити
Тут прем’єру здати,
Щоб на Небі грати.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

І тому потрібно
Вірити у Того
Хто є режисером,
Хто є нашим Богом.

Бог нам допоможе,
Справити помилки,
І суфлера дасть нам,
Скаже, що робити.

Дух Святий із Неба,
Дорогу покаже,
Він є Утішитель
В біді допоможе.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Горе, горе буде,
Хто грав легковажно,
Писав сам сценарій
Робив, що завгодно.

Не побачить небо
І у пеклі буде
Грати роль жахливу…
А це так і буде.

Люди придивіться,
Які у вас ролі?
Бо можуть смертельно
Закінчитись гастролі.

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю

Життя - спектакль єдиний,
Повторів не буде.
Яку роль зіграєте,
Така й вічність буде.

4. 01. 2011 р Автор Сотник Степан

Мои поэмы о Боге

Кінець спектаклю
 

 

поэму взято из сайта "Славлю Бога"

Все. Закінчився спектакль…
Аплодисменти стихли всі…
І відіграла музика…
Погасли вже вогні.
 
А в коридорах глядачі,
(Видно по емоціях)
Діляться ще враженням
Від того, що побачили.
 
Акторів по ролях оцінять,
Які вони зіграли.
Робота буде критикам
І всім розставлять бали.
 
І як вони готовились?
Як ролі свої грали?
І як в них це виходило?
Все було видно в залі.
 
І буде комусь слава.
Комусь і  стидно буде.
А що найголовніше,
Не зможуть це вернути,
 
Ні те, що геть погане,
Щоб його змінити,
Ані те хороше,
Щоби похвалитись.
 
Бо пройшов цей час,
І його не вернеш...
Як вони зіграли,
Ми так запам’ятали.
 
Але час спливає,
Зміни йдуть великі;
Хтось більше не грає.
Хтось в зеніті слави.
 
А про цю виставу,
Мало хто згадає...
Поразки й перемоги
Багато забуде
 
Така в людей пам'ять.
Та ще і вік короткий.
Бо ми тут не вічні,
Нічого не зробиш.
 
А я взяв виставу
І навів, як приклад
Бо,  хочу вам сказати,
Це з великим смислом.
 
Бо життя – театр є,
А ми всі актори.
І у нас у кожного
Є свої, лиш, ролі.
 
Бог-Творець на небі
Наш суддя і критик.
І за наші ролі
Буде нас судити:
 
І як ми старались,
І як не хотіли.
Було видно зверху
Творцю це під силу.
 
Він і час давав нам,
Можливість і силу.
Міг допомогти
У тяжку хвилину.
 
І коли просили,
Була допомога,
Він є Бог, що любить,
А ми  Його діти!
 
Кожного Він любить
І ми всі є різні,
Оригінал один лиш.
Багато подібних.
 
А кожному з нас
Своє місце в світі,
І своя задача,
Що нам тут робити?
 
Так як у театрі:
Місце, час і ролі
Режисер роздав всім,
Кожен має своє.
 
І від режисера
Це усе залежить,
Як він все задумав,
Так і маєм грати.
 
Але як ми бачим,
Хоч би по театру,
Актори по-різному
Ставляться до ролей.
 
В когось роль маленька,
А зіграв чудово,
Режисер йому кращу,
Роль, вже приготовив.
 
А хто роль велику
Тут зіграв погано?
Той від Головного
Получить догану.
 
Всіх хто зіграв добре
Получить зарплату.
Хто зіграв погано
Виженуть з театру.
 
Режисер професор,
Є у свої справі.
Знає хто що може
І ролі підбирає -
 
Кожному по силі,
По його талантах..
В кого не виходить,
Поможе, поправить.
 
І дає, він, час нам,
Щоб справить помилки
Дає дар і сили,
Коли не ліниві.
 
Так, Господь Небесний,
Кожному нам Батько
І Він всіх нас любить.
Ми Його дитятка.
 
Він життя нам дав всім
І від нас всіх хоче,
Щоби ми зіграли
Свої ролі добре.
 
А за це зарплата
Буде аж на Небі.
Бог дарує Вічність,
Кращого не треба.
 
Там в Краю Чудовім
Зовсім другі ролі.
Там є друга сцена,
Там — другі актори.

Там всі славлять Бога,
Бо Господь так хоче.
Що і як там буде
Нам це не відомо.
 
Головне нам знати,
Як життя прожити
Тут прем’єру здати,
Щоб на Небі грати.
 
І тому потрібно
Вірити у Того
Хто є режисером,
Хто є нашим Богом.
 
Бог нам допоможе,
Справити помилки,
І суфлера дасть нам,
Скаже, що робити.
 
Дух Святий із Неба,
Дорогу покаже,
Він є Утішитель
В біді допоможе.
 
Горе, горе буде,
Хто грав легковажно,
Писав сам сценарій
Робив, що завгодно.
 
Не побачить небо
І у пеклі буде
Грати роль жахливу…
А це так  і буде.
 
Люди придивіться,
Які у вас ролі?
Бо можуть смертельно
Закінчитись гастролі.
 
Життя — спектакль єдиний,
Повторів не буде.
Яку роль зіграєте,
Така й вічність буде.
 

4. 01. 2011 р Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5