(Евангелие от Матфея 24:24)

Я хочу притчу розказати,
Придумав її сам.
Можливо вона є смішна,
Але потрібно нам.

            І темнім царстві сатани,
           Екзамени ідуть.
            Там чортенята і чорти,
            Екзамени здають.

Інспекція там є страшна
І непідкупна, строга.
Якщо хто іспити не здав,
Не получить він диплома.

            Диплом важливий документ,
            Дає він учням право.
           Піти із пекла в білий світ,
            Робити чорну справу.

Знання потрібно добрі мати,
Щоб людей збивать з дороги.
Робити різнії пастки,
Ставити перестороги.

            Без хитрості не обійтись,
           Потрібно хитрим бути.
           Бо різні люди в світі є,
           Не всіх так легко обманути.

І ось екзамен почали,
Заходить учень перший.
І тягне він собі білет,
І номер також перший,
А там стоїть просте питання.

           Яке найлегше є завдання,
           Як простим людям розказати,
            Щоб в світі Бога не шукати.

І чортеня без підготовки,
Відповідати стало зразу:
«Скажу їм так Бога нема,
Це я вам правду кажу.»

            А ви живете лише раз,
           Лиш раз на білім світі.
            Їжте, пийте і гуляйте,
           А ви є найсильніші.

І робити можна все,
І красти, і брехати.
І вбивати можна вам,
Тільки б не попастись.

            Так – комісія сказала,
           Це чортеня екзамен здало.
            І випускаєм в білий світ,
           Хай там грішить і вчить грішить.

І ось вже друге чортеня,
Витягує білет.
А там питання більш складне,
Як здатних обдурить людей.

            І ось вже друге чортеня,
           Правильну відповідь дає:
           «Скажу я мудрим людям цим,
           Що наймудріші є вони»

А Бога не було і не буть,
Його не може навіть буть.
А Бога видумали попи,
Щоб гроші із людей дерти.

            Я про науки розкажу,
           Про мікроби й атоми скажу.
           Про цивілізацію, прогрес
            І цим знанням немає меж.

Людей пороблю атеїстами,
Багато стануть комуністами.
І покажу, як в світі жити,
І покажу їм, як грішити.

           І цей чортяка здав екзамен,
           Бо також був він учень вправний.
            Його пустили також в світ,
           Хай чорну справу він творить.

Ось так чорти іспит здають,
Правильні відповіді здають.
І видають їм всі дипломи,
Бо знання у них чудові.

            Багатому вони порадять,
           Ще більш багатства й земну славу.
            Усе розкажуть наркоману і п’яниці, і хулігану,
           Фанам ідолів знайдуть усіх в могилу заведуть.

Того чорти погублять еротикою,
Цих порнографією, а тих екзотикою.
До кожного свій шлях знайдуть,
Солодкий гріх усім дадуть.

            І ось тринадцятий білет,
            Витягає чорт – відмінник.
            Питання є дуже важке,
           Найтяжче із всіх інших.

Як зробить найгірший гріх
І як навчить ще й інших.
Щоб гріх цей жив, аж до кінця,
Щоб дав він плід найбільший.

            І чорт вже відповідь дає,
            Подумавши недовго.
            Каже Біблію візьме
            І дасть читать народу.

А пояснить її він так,
Щоб стало на зло Богу.
Добавляти він мастак,
Перекрутить, як завгодно.

            І хімічить він усе,
            Як колись алхімік.
            Добре вчився учень цей,
            Він і є відмінник.

Все докладно розповів,
Комісії ці строгій.
І за це йому відзнака,
У його дипломі.

           Дивувався я колись,
            Чому люди грішні?
            Чому з Богом не живуть?
            А все гірші й гірші.

А тепер я всім скажу,
Знаю в чім причина.
Це у царстві сатани,
Піднялася школа.

            З кожним роком там чорти,
           Стають розумніші.
           З кращими знаннями є вони
            І вчать грішить інших.

Поробили й на землі,
Собі вищі школи.
Атеїстів випускають…
І магістрів «божих»

            Перекручують вони,
            Біблію прекрасно.
            За собою сліпих ведуть,
            Розставляють пастки...

Але найбільшим лихом є,
Що люди легко вірні.
Більше слухають чортів,
А до Бога нема віри.

            Чорт відмінник вже давно,
            Має місце в храмах.
            Вже давно вони сидять,
           У овечих шкурах.

І давно вже вчать людей,
Із толку збивають.
На відмінно ці чорти,
Виконують справу.

            Як нам люди не попастись,
            На крючок рогатих.
           Треба нам щоби спастися,
           Біблію читати.

А, щоб її зрозуміти,
Треба нам просити.
Допомоги лиш у Бога,
Якщо хочем з Ним жити.

22.06.2003 р  Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5