Гріх

Як легко в житті звинуватити всіх,
Чи рідних, чи ближніх, чи друзів, чи ворогів.
Як часто у нас винуваті є всі,
Винуваті є всі тільки не ми.

Згадаємо предків перших людей,
Як вперше згрішили вони на землі.
Як з’їли в Раю заборонений плід,
Давайте згадаємо відповідь їх.

Гріх

Адам відповів: «Жінка дала цей плід,
Ця жінка, яку ти сам дав мені.»
А Господь жінку тоді запитав:
«Скажи, як все було, чи Адам правду сказав?»

Так, це змій хитрий мене спокусив,
Сказав, що ви не помрете.
Що будете ви, як Боги
І зло, і добро знати будете ви.»

Гріх

И только тем, кто сильных хвалит,
Пам’ятаєте, потім розплата прийшла,
Господь заплатив їм за їхні діла.
Дісталось усім і змію, і людям….
І нас це чекає, бо суд страшний буде.

За наші провини, гріховні діла,
На суді нас спитає строгий суддя.
Бо тут на землі пильне око його
І Бог все записує в книгу життя.

 

Гріх

І нас запитає Бог строго:
«Чию ти виконував волю?»
Бо хто кому служить, той тому й раб,
А вибір був в тебе, у твоїх руках.

Бо світ є поділений на частини дві,
На біле і чорне, гріховне – святе.
Гаряча – холодне, духовне – душевне,
Небесне – земне.

Гріх

Тебе запитають за твої гріхи,
За твої слова, діла і думки.
Що ти зробив. А що не схотів,
За все там відплатиш на строгім суді.

За те, що ти звинувачував всіх.
Що нібито ти грішив через них.
Там тебе запитають, де ти був, чи була?
У тебе на плечах своя голова.

Гріх

Переміг він Адама і світ переміг,
І зараз весь світ живе у грісі.
І люди по вухах є у гріхах,
І змій їх веде до пекла усіх.

Ти краще на все оце придивись,
У своїх гріхах звинувачуй не всіх.
Себе звинувачуй, ти сам собі гріх,
Ти сам собі ворог, гірше ста ворогів.

Гріх