Мое творчество о Боге

Как быстро летит наше время.
Как скоро оно прошло.
Как много сделать хотелось,
Но вот уже стало темно.

И день подходит к итогу,
Так и жизнь наша имеет срок.
Были малыми, теперь всё больше
Снежинок на головах.
 

Ещё не вечер, но уже не день
И ночь приходит постепенно.
А как прожили мы тот день?
За всё нас спросят непременно.

А спросит нас Сам Бог-Творец,
Который дал нам это время.
Он нашу жизнь оберегал,
А нам дал право делать выбор.
 

Час, складна є штука, незрозуміла нам
І пояснити вчений, не може й толком сам.
То час летить нестримно, коли ти поспішаєш,
То тягнеться повільно, коли його чекаєш.

Час міряють віками, роками, місяцями,
Його ділять на тижні, а потім ще й на дні.
Земля повернеться кругом, це і є доба,
Зробить круг навколо сонця, буде рівно рік.
А як зробить сто кругів, кажуть, що це вік,
Кажуть, крутиться земля, багато вже століть.

Ось і осінь прийшла до нас,
І опаде з дерев усе листя.
Пожовтіє скоро трава,
Стане чорною мати-земля.

І природа скоро засне,
Зима вкриє все це снігами.
Весна прийде і все оживе,
А це зробить все Божа сила.

Як летить за роком рік?
Вже багато тобі літ.
Скільки років ти прожив?
А що доброго зробив?

Народився із води?
Народився із гори?
Треба, треба з Богом жити,
Перестань, брате, грішити.

Ось і кінчився листопад.
Перший місяць прийде зимовий.
Зима в гості до нас іде,
Запитає, що є в коморі?

Чи поля, ми убрали всі?
Чи сади наші стали голі?
Бо усе, що народила земля,
Має бути у нашім домі.