9 ...скінчили літа ми свої, як зідхання...

10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

(Псалом 89:9-10)

9...мы теряем лета наши, как звук.

10 Дней лет наших – семьдесят лет, а при большей крепости – восемьдесят лет; и самая лучшая пора их – труд и болезнь, ибо проходят быстро, и мы летим.

(Псалтирь 89:9-10)

Швидко, швидко, роки летять,
Швидко, вже мені шістдесят.
Швидко, швидко, линуть ночі і дні,
А скільки Бог дасть ще мені?

А за дні, що вже я їх прожив,
Дуже вдячний Боже Тобі.
Ти даєш мені все для життя,
І Тебе моя славить душа.

За сім’ю, за рідненьких моїх,
Що зі мною люблять Тебе,
Дуже вдячний тільки Тобі,
Бо ми разом славим Тебе.

Разом, разом, в щасті, в біді,
Бо не легко жить на землі.
А в молитві, що сили дає,
В нас надія на Тебе є.

Роки, роки, біла вже голова,
Знаю я, що душа молода.
Вірю твердо, що не даром живу,
Бо Ісуса дуже люблю.

Боже, Боже, Ти Сам вибрав мене
І давно вже за руку ведеш.
Відчуваю, Ти зі мною завжди,
Помагаєш всюди мені.

Боже милий, Ти даруєш ще дні,
Щоб я славив Тебе завжди.
Поможи і дай сили мені,
До кінця шлях земний свій пройти.

28. 08. 2016 р   Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5