14 И Ангелу Лаодикийской церкви напиши: так говорит Аминь, свидетель верный и истинный, начало создания Божия:
  15 знаю твои дела; ты ни холоден, ни горяч; о, если бы ты был холоден, или горяч!
16 Но, как ты тепл, а не горяч и не холоден, то извергну тебя из уст Моих.
17 Ибо ты говоришь: "я богат, разбогател и ни в чем не имею нужды"; а не знаешь, что ты несчастен, и жалок, и нищ, и слеп, и наг.
(Откровение 3:14-17)

читать мою поэму "Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом (Откр 3:14-17)" в книжном формате

Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом
(Откр 3:14-17)

Мои поэмы о Боге

Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом

14 И Ангелу Лаодикийской церкви напиши: так говорит Аминь, свидетель верный и истинный, начало создания Божия:
15 знаю твои дела; ты ни холоден, ни горяч; о, если бы ты был холоден, или горяч!
16 Но, как ты тепл, а не горяч и не холоден, то извергну тебя из уст Моих.
17 Ибо ты говоришь: "я богат, разбогател и ни в чем не имею нужды"; а не знаешь, что ты несчастен, и жалок, и нищ, и слеп, и наг.

(Откровение 3:14-17)  

Мои поэмы о Боге

 

 

 

 

Мои поэмы о Боге

Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом

(Откр 3:14-17)

І в цю суботу, як завжди, всі зійшлись,
Позівали, подрімали, розійшлись.
Що й почули, те й забули:
А за то ми в церкві були.

Ми сюди тому й прийшли,
Щоби люди нам сказали.
Що ми віруючі стали!
А серця у нас лукаві,

Злоби, зависті багато,
Зовсім ми не любим брата.
І здоровитися з ним,
Ми не хочем, хоч убий.

Мои поэмы о Боге

Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом

(Откр 3:14-17)

А ми любим тих братів,
З яких користь нам від них.
І тих любим, хто нас хвалить,
Дуже любим шану й славу.

У нас погляди є різні,
І думки різноманітні.
Не поступимось нікому,
Кожний стоїть на свойому.

Дуже спорить нам охота,
Аж піна нам іде із рота.
Ось, які ми християни
І такими ходим в храми.
 

Мои поэмы о Боге

Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом

(Откр 3:14-17)

Кажем ми, що йдем до Бога,
Кажем, любим брата свого.
Нас с дитинства так учили,
Наші прадіди так жили.

І чекаєм знов суботу,
Ми не підем на роботу.
Підем в церкву знов молитись
І не думаєм змінитись.

Бо не бачим гріха свого,
Так привикли ми до нього.
Так зріднились ми з гріхом,
Не розлучить нас ніхто.
 

Мои поэмы о Боге

Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом

(Откр 3:14-17)

А хто нам про це говорить,
Не повірим ми ніколи:
«Подивися ти на себе,
Гріхів більше є у тебе».

І тому завжди ми праві,
Ми зразкові християни.
І дітей своїх так учим,
Хай вони внучат научать.
 

Мои поэмы о Боге

Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом

(Откр 3:14-17)

Ой! Багато є таких,
Що не бачать в себе гріх!
Самі теплі, в теплих храмах
Не шукають зовсім Бога.

Думають, що вже спасенні
Твердо стоять в своїй вірі.
Їм лукавий закрив очі,
В теплим місті спати хочуть.

19. 12. 2004 р Автор Сотник Степан

Мои поэмы о Боге

Для вірующих. Критика. Для церкви з теплим станом

(Откр 3:14-17)

 

поэма взята из сайта "Славлю Бога"

І в цю суботу, як завжди, всі зійшлись,
Позівали, подрімали, розійшлись.
Що й почули, те й забули:
А за то ми в церкві були.

Ми сюди тому й прийшли,
Щоби люди нам сказали.
Що ми віруючі стали!
А серця у нас лукаві,

Злоби, зависті багато,
Зовсім ми не любим брата.
І здороватися з ним,
Ми не хочем, хоч убий.

А ми любим тих братів,
З яких користь нам від них.
І тих любим, хто нас хвалить,
Дуже любим шану й славу.

У нас погляди є різні,
І думки різноманітні.
Не поступимось нікому,
Кожний стоїть на свойому.

Дуже спорить нам охота,
Аж піна нам іде із рота.
Ось, які ми християни
І такими ходим в храми.

Кажем ми, що йдем до Бога,
Кажем, любим брата свого.
Нас с дитинства так учили,
Наші прадіди так жили.

І чекаєм знов суботу,
Ми не підем на роботу.
Підем в церкву знов молитись
І не думаєм змінитись.

Бо не бачим гріха свого,
Так привикли ми до нього.
Так зріднились ми з гріхом,
Не розлучить нас ніхто.

А хто нам про це говорить,
Не повірим ми ніколи:
«Подивися ти на себе,
Гріхів більше є у тебе».

І тому завжди ми праві,
Ми зразкові християни.
І дітей своїх так учим,
Хай вони внучат научать.

Ой! Багато є таких,
Що не бачать в себе гріх!
Самі теплі, в теплих храмах
Не шукають зовсім Бога.

Думають, що вже спасенні
Твердо стоять в своїй вірі.
Їм лукавий закрив очі,
В теплим місті спати хочуть.

19. 12. 2004 р Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5