Главная страница
Правила пользования сайтом
Мое творчество о Боге
Христианские фотографии
Наш форум
Мои опросы
Гостевая книга
» - перелистывается книга вперёд.
» .страницы сами будут перелистываются автоматически через определённый промежуток времени.
» и чтобы уменьшить шрифт значок «
».
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
19 И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в темном месте, доколе не начнет рассветать день и не взойдет утренняя звезда в сердцах ваших,
20 зная прежде всего то, что никакого пророчества в Писании нельзя разрешить самому собою.
(Второе послание апостола Петра 1:19-20)
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Різдво
Багато є світил великих
І сонце, місяць, різні зорі.
А лиш одна із всіх найбільша
Це зірка, що зійшла на Сході.
Світи нам зірка віфлеємська,
А світло хай до нас доходить.
Спаситель світу народився -
Бог у людину воплотився.
Блаженний той, хто в це повірить,
Прийме Христа у своє серце.
Бо Він віддав життя за нас всіх
І більше вже не треба жертви.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
А кров Його людей спасає,
Вона пролилась на Голгофі.
І нам повірить в оце треба,
Якщо на Небі жити хочем.
А все починалося з наради,
Яка відбулася на Небі.
Господь зібрав там святих всіх:
«Що нам робити тепер треба?
Бо люди всі так нагрішили
І земля переповнена гріхами.
Що кров птахів, тварин безсила,
Але людей спасати треба.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Хто кров свою проллє за грішних
І муки всі на себе візьме.
Своє життя віддасть за інших
І жертвою за них всіх стане».
Мовчали всі, але Син Божий
Промовив: «Я піду, Я згоден!»
Про це писали нам пророки,
Колись давно у книзі Торі.
Писали нам і як це буде.
Що буде це у Віфлеємі.
Що Діва Сина нам народить,
Який і є Спаситель світу.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
І як все дивно є у Бога,
Гріх через Єву в світ приходить.
А через дівчину – Марію,
Спасіння наш Господь приносить.
І Ангел вістку їй говорить,
Що ти Марія є блаженна.
І Дух Святий на тебе зійде,
Ти Сина Божого народиш.
Велика місія в Марії,
Бо справа є відповідальна.
Вона приймає Волю Божу,
Марія справді є блаженна.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
А світ тим часом жив як завжди,
В турботах день за днем проходить.
Євреї чекають на Месію,
А Ірод спокій не знаходить.
Бо книжники йому сказали,
Що прочитали із пророків,
Що Цар Ізраїлю родиться
І весь Ізраїль спасти зможе.
Трьом мудрецям Господь відкрив це
І дав їм знак, зірку на небі.
Яка зі Сходу їх привела
У Віфлеєм, в той самий вечір,
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Коли у стайні народився
Еммануїл – Ісус маленький.
Мудреці майбутньому Царю,
Золото, ладан, смирну піднесли.
І Ангели з’явились з Неба,
І славу Господу співали.
Бо мир принесли вони з Раю
І благу вість розповідали.
Пастухи вістку цю почули,
Що нині наш Христос родився.
Який і є Спаситель Світу –
Бог у людину воплотився.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Дві тисячі пройшло вже років,
Про вечір той давно всі знають.
Але люди є, як люди: є ті що вірять,
А є такі, що не приймають.
А серед них є і євреї,
Які з Христом одного роду.
Хоч Він є братом їм, по крові,
Але для них, не є Син Божий.
Вони чекають на месію,
Бо Він для них ще не приходив.
Хоч Він з ними жив, чуда робив,
А розіп’яли по брехливому доносу.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Бо заздрість їхня, засліпила очі
І не хочуть слухати слова пророчі.
Про це читають вони в книгах. ще від Мойсея,
Що з коліна Юдиного – прийде до них Месія.
Ну що ж євреї, є євреї,
Господь із ними розбереться.
А є у світі народ другий
І християнським він зоветься.
Тут також є непорозуміння,
Із Біблією – Святим Словом.
Бо люди призначили свій празник –
Різдво Христове.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
І празник цей святкують порівняно недавно,
А вийшло в них це навіть вправно.
В честь бога Януса, який був бог найбільшим,
Люди святкують це, як найпишніше.
Ялинку взяли, дерево вічне – зелене,
Зробили з неї ідола і танцюють біля неї.
І всі говорять, що Христос родився взимку,
Одні святкують в грудні, інші в січні.
І знать не хочуть що в Юдеї є морози,
Що в холоді пастись вівці не можуть.
Коли читати Слово – то Христос родився літом.
Це не получиться із їхнім розрахунком.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Бо свято Януса, бога-богів святкували взимку,
Бо день від ночі становиться все більшим.
А де написано про це у Божім Слові,
Що нам потрібно святкувать Різдво Христове?
І чому взимку, а не літом?
Хіба Слово Боже так говорить?
А віднять, чи добавлять нам не потрібно,
Бо гріх за це нам буде відповідно.
Ну, що поробиш? Люди є як люди,
Один придумав, другий підтримав.
І свято так пішло у моду,
Що відмінить його ніхто не зможе.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
А сперечатися із світом і не варто,
Бо не попреш, один ти проти натовпу.
І не кидай же свиням ти перлину,
Бо через Істину від них ти і загинеш.
І для одних це свято є традиція,
Для других свято – спосіб наживитися.
Для інших треба так, бо так потрібно,
Для декого: святкую я, бо святкував ще дід мій.
І по цілому світу йде компанія,
Попробуй розібратись хто є правий тут.
Колись і я в ці дні ходив з колядниками,
Слова хороші в них, але чому в ці дні?
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Чому присутня в них богиня Ляда є?
Бо поєдналось християнське із язичницьким.
І правда – істина такою є розбавлена,
Святе із грішним, біле з чорними фарбами.
І служать двом панам в один і той же час,
Це небезпечно є, Бог застерігає нас.
«Не май інших богів, люби тільки Мене,
Хто не зі Мною йде, той проти Мене йде».
Бог розбереться Сам і час Його прийде
І хто що заслужив получить за своє.
Получать також ті, хто про Різдво мовчав,
Хоч про усе це знав, але про це скривав.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Нікому не казав, що Бог Сина послав,
Щоб спасти людський рід від всіх їхніх гріхів.
А це є головне у нашому житті,
Що вже Христос забрав всі наші гріхи.
І ось є християни, що Христа не хочуть славить,
Старий завіт читають, може Нового не знають?
І говорять про Давида, і псалми його співають,
Так і хочеться спитати: «Чи Давид може спасати?»
І невже це синагога, а не церква є Христова?
У яке ім’я хрестились, чом не славите ви Сина?
А про Христа, ну зовсім мало.
І в піснях Його не славлять.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Якби жив Давид тут зараз,
Як би він Христа прославив!
Він співав би Йому точно,
Дні і ночі, дні і ночі.
І про Зірку з Віфлеєму,
І про дівчину – Марію.
І про чудовий план Господній,
Що Христос спасе народи.
Він співав би про Голгофу,
Про Христа тяжку дорогу.
Про страждання на хресті
О які були б пісні?!
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Давид тварин би не палив,
А Христу співав би він.
Бо це жертва є найбільша,
Його кров є найсильніша.
І спасає вона лиш тих,
Хто Христа прийняти встиг.
Як про це можна мовчати?!
Не хвалити, не співати?!
А Давид про це не знав,
Про що знав, про те й співав.
Ну, а ми тепер всі знаєм.
Чи ми славим, чи співаєм?
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
Ну, а декому закрито,
В старому живе ще світі.
І зациклився на ньому,
І не вірить в Завіт Новий.
Мій друже, це послухай, бо це Його слова,
Відкрий ти своє серце, впусти в нього Христа.
Хай нині Він народиться у тебе назавжди,
А може це єдиний шанс, його не пропусти.
І треба в це повірить, і треба із цим жить,
І не мовчать, а треба про це всім говорить.
І хай у кожнім серці народиться Христос,
Бо Він і є Спаситель, Він Цар є наш і Бог.
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
І Він вже скоро прийде, а прийде як Суддя.
І кожному віддасть Він, за його діла.
І той, хто в Нього вірить і славу віддає,
Вечерять в Небі буде: «Де Я, там будеш ти.
Бо ти у Мене вірив, Я в тобі народивсь,
Мою чинив ти волю і Я з тобою жив.
І дальше будеш жити, але тепер в Раю,
Життя це буде Вічне в Небесному Краю!»
Грудень 1998 р Автор Сотник Степан
Мои поэмы о Боге
Віфлеємська зірка
(2 Пет 1:19-20)
поэму взято из сайта "Славлю Бога"
