13....сварливая жена – сточная труба.
(Притчи 19:13)

24. "Приятная речь - сотовый мед, сладка для души и целебна для костей"

(Притчи 16:24)

Чужа сім'я – чужі справи,
Там їхні радості і їхні печалі.
Про одну історію, яку я почув,
Хочу поділитися навіть в інтернеті.

Сім'я жила по всякому,
Як більшість живуть,
І добро і згода були в їхнім домі,
Але траплялося і сварки, майже із нічого.

І дурну привичку мала ота жінка,
Сама починала завжди перша сварку,
А потім, на пару днів з чоловіком,
Перестає зовсім говорити.

Ходить як німа, нікого не бачить,
І від неї слова ніхто вже не чує.
Чоловік весь час ходив в неї винуватим,
Просив пробачення, щоби помиритись.

А одного разу, знову після сварки,
Чоловік почав якось дивно поводитись.
Він взяв в руки свічку, запалив і ходить,
Але найдивніше нічого не говорить.
Ходить по кімнатах і як щось шукає,
Заглядає в шафи і під ліжко лягає.

Жінка усе бачить і вже не стерпіла:
«Розкаже що сталось?!» Навіть закричала.
Чоловік не чує, такий вид він робить.
Жінка запитала: «Чого ти шукаєш?»

А чоловік каже, сам дуже радіє:
«Голос твій шукав, бо не чув два дні, я».


Ой! Як часто треба з свічкою ходити,
Щоби мир був в домі і можна поговорити.
Бо життя не все мед є і всяке буває,
Тому і потрібно найти спільну мову,

В сім'ї самим розібратись,
І не виносити сміття із дому.
А там згода і добробут де є мова з Богом,
Де жінка з чоловіком з Богом розмовляють.

Там сварок не має, там зло не тримають,
А зразу з терпінням і любов’ю трудності рішають.
Бо життя сімейне є велика тайна,
Це єдність велика із двох половинок.

29. 04. 2017 р Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5