Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
Потому оставит человек отца своего и мать свою и прилепится к жене своей; и будут два одна плоть.
(Бытие 2:26)
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
Господь створив Адама з глини
І риб, і птахів, і різних звірів.
Усі вони були по парах,
Не було пари у Адама.
Він сумував, Господь побачив,
Навів на нього сон добрячий.
Бог взяв Адамове ребро -
Створив Він Єву, на добро.
Створив Адаму напарницю,
Помічницю і порадницю.
І Бог сказав їм: «Разом будьте,
Бо ви ж є рідні з одної плоті.
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
І ви окремо дві половинки,
А разом ціле, одне – єдине».
Що далі сталось – усі це знають
За гріх із Раю їх виганяють.
І з того часу людство почалось,
Бо Єва – мама життя всім дала.
«Живіть – плодіться!» - Господь, сказав їм,
Як Бог звелів їм, так все і сталось.
Ходять по світу люди – половинки,
Шукають для пари свої половинки.
І в тяжких родах, дітей своїх родять,
Бо діти від Бога, для них нагорода.
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
Через гріх Єви на всі покоління, Є тяжкі роди для кожної жінки.
А дитинородство для них є спасіння,
Від самого Бога ці повеління.
І є щасливі у світі люди,
Що половинки свої знаходять.
І є ці пари єдині – цілі,
Живуть щасливо, діточок родять.
А жити разом з Любов’ю треба,
А там простити, там потерпіти.
Бо там є щастя і там є згода,
Де одне одного, почути хочуть.
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
І зрозуміти, і догодити,
Кожен для кожного хоче прожити.
Буде гаразд там, буде порядок,
Буде там щастя, там завжди свято.
І буде Бог там, бо Бог так хоче.
А сім’ї ці. Бог нагородить
І своїх внуків вони побачать.
А може й правнуків поколисати.
Є у тих сім’ях закон небесний,
Чоловік так вищий, а жінка нища.
Він голова є – господар дому,
Жінка йому є допомога.
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
Є також другі неписані правила,
Невістка до свекрухи говорить: «мама»
І зять до тещі говорить: «мамо»
Бо його половинки вона і є мама.
А він з половинкою (з своєю жінкою)є одне ціле,
Це значить, що її мама для нього - рідна.
І тесть, і свекров там буде батьком,
Як для невістки так і для зятя.
А хто порушає ту заповідь п’яту,
Не шанує батька, не любить матір,
Того короткі роки чекають,
На себе горе, він, накликає.
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
Не буде щастя, благовоління,
Не дасть Господь їм благословення.
Будуть проблеми, будуть незгоди
І ваші діти, вам таке ж зроблять.
Добре подумайте, ви. Дорогенькі!
Як ви ставитесь до батька, до неньки?
Як ви любите жінку, чи чоловіка?
Як ви відноситесь до своїх діток?
Чи ви хороші для них зразком є?
Чи ви вчите їх. як жити з Богом?
Усе це бачить Отець Небесний,
Це є не жарти, це є серйозно.
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
І поки час є. ви придивіться,
А може треба. вам ще зміниться?
Чи примиритись? Чи поступитись?
А ви простіть всім і вам проститься.
Запам’ятайте люди, не будьте горді,
Бо всі хто горді – духовно хворі.
Їх Бог відкине, їх не полюблять
І вони в пеклі горіти будуть.
Так будьте мудрі, бо час є короткий,
Його вернути ніяк не зможем.
Тож майте Віру і Бог поможе,
Він дасть Любові, з Ним перемога!
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
І як приємно разом з сім'єю,
Попасти в небо на Батьківщину.
Де все готово, Христос чекає,
Ідіть додому, ідіть до Раю!
17. 02. 2008 р. Автор Сотник Степан
Мои поэмы о Боге
Господь створив Адама з глини
(Бытие 2:26)
поэму взято из сайта "Славлю Бога"