26. Многие ищут благосклонного лица правителя, но судьба человека – от Господа.
(Книга Притчей Соломона 29:26)

читать мой стих "Дев'ятнадцять років (Пр 29:26)" в книжном формате

Дев'ятнадцять років
(Пр 29:26)

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

 

26. Многие ищут благосклонного лица правителя, но судьба человека – от Господа.

(Книга Притчей Соломона 29:26)

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

(Пр 29:26)

Пливуть хвилини…
Минають дні…
Проходять роки…
А ми у плоті,
А ми у плоті,
Своїй земній.

Вже дев’ятнадцять
Минуло років –
Багато днів…
Як ми зустрілись
З тобою, жінко,
Там, на війні.

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

(Пр 29:26)

Лише тепер…
Тільки тепер
Я зрозумів:
Чому у світі,
Чому у світі,
Є стільки див.

Але насправді…
Тільки насправді,
Дива нема...
Бо це є воля,
На все є воля –
Воля Творця.

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

(Пр 29:26)

 

По волі Божій,
В чужому краю,
Зустрілись ми.
Але шукали,
Але не знали,
Куди іти…

Як всі – грішили,
Як всі – гуляли.
У світі ми…
За все, за все
О, Святий Боже,
Ти нам прости.

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

(Пр 29:26)

Довго чекав Ти,
Довго терпів Ти
Там, на Хресті.
І омивав Ти,
І очищав Ти,
Наші гріхи.

За все Ісусе,
Милий наш Боже,
Ти нас прости,
Бо ми не в змозі,
Бо ми не в змозі,
Ми – боржники.
 

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

(Пр 29:26)

Не знаєм скільки,
О, любий Боже,
Нам в світі жить…
А тільки просим,
Тебе ми просим,
Допоможи…

Бо в цьому світі,
Спокус багато.
І стільки зла.
Тому, ми просим,
Веди нас Боже,
Аж до кінця…

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

(Пр 29:26)

Надія, Боже,
На Тебе любий.
У нас вже є,
А віру нашу,
А віру нашу,
Ти підкріпи.

І головніше-
Найважливіше
Любові дай:
Любов до Тебе,
Любов до ближніх,
Як Ти сказав.

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

(Пр 29:26)

І народи нас,
І охрести нас
Духом з гори.
Щоб ми з Тобою, В Небеснім Царстві,
Жити могли.

12. 08. 2002 р
Автор Сотник Степан

Мои стихи о Боге

Дев'ятнадцять років

(Пр 29:26)

стих взят из сайта "Славлю Бога"

 

 

 

Пливуть хвилини…
Минають дні…
Проходять роки…
А ми у плоті,
А ми у плоті,
Своїй земній.

Вже дев’ятнадцять
Минуло років –
Багато днів…
Як ми зустрілись
З тобою, жінко,
Там, на війні.

Лише тепер…
Тільки тепер
Я зрозумів:
Чому у світі,
Чому у світі,
Є стільки див.

Але насправді…
Тільки насправді,
Дива нема...
Бо це є воля,
На все є воля –
Воля Творця.

По волі Божій,
В чужому краю,
Зустрілись ми.
Але шукали,
Але не знали,
Куди іти…

Як всі – грішили,
Як всі – гуляли.
У світі ми…
За все, за все
О, Святий Боже,
Ти нам прости.

Довго чекав Ти,
Довго терпів Ти
Там, на Хресті.
І омивав Ти,
І очищав Ти,
Наші гріхи.

За все Ісусе,
Милий наш Боже,
Ти нас прости,
Бо ми не в змозі,
Бо ми не в змозі,
Ми – боржники.

Не знаєм скільки,
О, любий Боже,
Нам в світі жить…
А тільки просим,
Тебе ми просим,
Допоможи…

Бо в цьому світі,
Спокус багато.
І стільки зла.
Тому, ми просим,
Веди нас Боже,
Аж до кінця…

Надія, Боже,
На Тебе любий.
У нас вже є,
А віру нашу,
А віру нашу,
Ти підкріпи.

І головніше-
Найважливіше
Любові дай:
Любов до Тебе,
Любов до ближніх,
Як Ти сказав.

І народи нас,
І охрести нас
Духом  з гори.
Щоб ми з Тобою,
В Небеснім Царстві,
Жити могли.

 12. 08. 2002 р  Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5