Мое творчество о Боге

Бог складає вірші, а я слухаю,
Бог диктує мені, я записую.
І слова часто ці, ллються піснею,
А без Бога це, неможливе є.

А коли я вірші перечитую
І я часто собі сам дивуюся.
Як все просто й доступно написано,
Хто так гарно зумів  це все викласти?

Коли я є на самоті,
Не скучно є мені.
Тоді складаю я вірші,
Співаю я пісні.

Коли я є на самоті
Слова ідуть самі.
Слова подяки і хвали.
Слова ідуть в вірші.

Не было бы счастья,
Да несчастье помогло.
Часто так бывает,
Что сегодня зло,

Мы в штыки встречаем:
«Ну, зачем пришло?»
А быть может завтра,
Всё наоборот,

Не моя це заслуга,
Це не я заслужив.
Не моя це заслуга,
Боже, хто я такий?

Щоби я себе славив?
Я не буду грішить.
Я є смертна людина,
Я – простий чоловік.
 

Неужели напрасно ты живешь на земле?
Неужели не знаешь, для чего ты здесь есть?
Неужели живёшь просто так, как и все.
Неужели не слышал никогда о Христе?

Неужели напрасно за тебя умирал?
Неужели напрасно кровь свою проливал
Неужели напрасно свою жизнь ты живешь
И не зная о Боге, ты в мученье поймешь.