Мое творчество о Боге

Відіграли весілля, радість має бути,
Але у свекрухи з невісткою війна не на жарти.
Спільного нічого, тільки одні сварки,
Не можуть поділити ні кухні, ні хати.

День за днем проходить, а миром не пахне,
І зла, чорна думка пришла в молоду голівку.
Пішла невістка в аптеку з великим проханням:
"Даю великі гроші за ваше мовчання,
Продайте, вас прошу, для смерті лікарство".
 

Одно из качеств человека,
Которое многим не нравится,
Смирением называется.

Как трудно это сделать гордому,
Который не может простить.
А тем более смириться.
 

Боже, звертаюсь до Тебе,
Прошу, почуй мене.
Хочу Тобі сказати,
І подякувати за все.

За те що ще маю сили,
За те що ще я живу.
За те що я й зараз бачу
Велику милість Твою.
 

Сам не знаю чому, так тривожно на серці.
Хтось мій спокій краде і неспокій дає.
Так весь світ вже живе і прогнози погані:
Вірус ходить по світу, страху всім наганяє.

Люди в масках вже сплять... а вже скільки хворіло,
Ціни в гору ростуть, ще й інфляція з'їла.
А зима? Наробила біди: морози і сніги.
А що ще буде не знаєм.
 

В один дом пришла плохая весточка –
Ваш сын погиб при исполнении долга.
Отец держался, грустил,
Он сына любил.

А через некоторое время,
К нему на порог
Пришёл один молодой человек,
Принёс с собой завернутый пакет.
 

>