Мое творчество о Боге

И не скупитесь, вы, на комплименты.
Сказать, не бойтесь, добрые слова.
А если надо пусть аплодисменты,
Прозвучат дольше, дольше, чем всегда.

И выделите несколько минуток,
Чтобы потом, вам не рубать сплеча.
А разберитесь, может быть, неплохо
И критика совсем здесь не нужна.

Кто сказал: «Стало нелегко».
Кто сказал: «Стало хуже жить»
Кто сказал: «Мало так тепла».
Кто сказал: «Мало так добра».

Кто сказал, что пришла зима.
Очерствели все, холодны сердца
Стали злые все, каждый за себя.
В мире нет любви. Нет покоя, сна.

Слова, слова, слова...
Багато їх на світі.
Всі різні є вони
І значення їх різні.

Словом можна зцілити,
Словом можна також вбити.
Є слова, які спасають,
Які жити помагають

Майже всюди таке чую:
«Совісті не маєш ти!»
Люди часто так говорять,
Бо погане роблять їм.

Бо когось там обманули,
Там обідили когось.
А когось там відштовхнули,
Накричали на когось.

Давай поділим горе,
Давай помножим радість.
Погане все забудем,
Лише добро згадаєм.

Давай добріші станем
І зло робить не будем.
А брата підбадьорим
І розженем журбу.

Буває ваза гарна,
А вона пуста,
Так людина є красива,
А її душа..?

Справжня ваза тим є цінна,
Чим наповнена вона.
Так для Бога душа цінна,
А не зовнішня краса.