Главная страница
Правила пользования сайтом
Мое творчество о Боге
Христианские фотографии
Наш форум
Мои опросы
Гостевая книга
» - перелистывается книга вперёд.
» .страницы сами будут перелистываются автоматически через определённый промежуток времени.
» и чтобы уменьшить шрифт значок «
».
О, сестри, сестри
(1 Петра 3:1-5)
Мои поэмы о Боге
О, сестри, сестри
1 Также и вы, жены, повинуйтесь своим мужьям, чтобы те из них, которые не покоряются слову, житием жен своих без слова приобретаемы были,
2 когда увидят ваше чистое, богобоязненное житие.
3 Да будет украшением вашим не внешнее плетение волос, не золотые уборы или нарядность в одежде,
4 но сокровенный сердца человек в нетленной красоте кроткого и молчаливого духа, что драгоценно пред Богом.
5 Так некогда и святые жены, уповавшие на Бога,
украшали себя, повинуясь своим мужьям.
(Первое послание апостола Петра 3:1-5)
Мои поэмы о Боге
О, сестри, сестри
(1 Петра 3:1-5)
Критика
О, сестри, сестри горе вам,
Мої сестрички дорогії.
Бо ви себе так ведете,
Як ви не сестри, а чужії.
Один ваш вид чомусь такий,
Є не привітний і чудний.
І скільки гордості, і пихи,
І все це є, в вас на обличчі.
А привітатись із сестрою?
Ви дивитеся, із якою.
Оця у мене є найкраща,
Я поцілую разів п’ять аж.
Мои поэмы о Боге
О, сестри, сестри
(1 Петра 3:1-5)
Я розштовхаю всіх сестер,
Щоб поцілувать її найперш.
Цю поцілую разів два,
Хай рада буде й тим вона.
А цю я тільки обніму,
Скажу, що хвора, ще заражу.
До тої, стану я спиною,
До неї я й не заговорю.
Бо років п’ять, пройшло тепер,
Вона сказала щось не те.
І цій провину пам’ятаю,
Її я теж, не привітаю.
Мои поэмы о Боге
О, сестри, сестри
(1 Петра 3:1-5)
О, сестри, сестри, ви жінки
І в кого є чоловіки.
А ви до себе придивіться,
А як ви ставитесь до них?
Вам їх потрібно поважати,
Любити і не понижати.
А не кричати вам на них,
Та ще й при людях, при чужих.
А ви сестрички-матері,
А ви, як мачухи, чужі.
Бо мало є у вас любові,
Терпіння, до дитини свої.
Мои поэмы о Боге
О, сестри, сестри
(1 Петра 3:1-5)
І ви уже чомусь забули,
Що й ви дітьми раніше були.
Чи може й вас батьки так били
І вас поганого навчили?
О, сестри, ви мені простіть,
Що я сказав багато слів.
Можливо, всім не до вподоби,
Але так вийшло, що поробиш.
Здалека видно чужий гріх,
А ви скажіть мені про мій.
Бо недоліки, які в нас є,
Справляти треба нам самим.
Мои поэмы о Боге
О, сестри, сестри
(1 Петра 3:1-5)
І ця людина є лиш мудра,
Що прислухається до них.
А Бог, для того час дає,
Щоб ми всі справитись змогли.
І Бог нам каже де є вихід,
І у молитві своїй, тихій.
Йому про все це розкажіть
І Він поможе, Він простить.
А до сестричок тих ви підійдіть,
Хай вам пробачать і ви простіть.
І стане легко на душі,
Усмішка буде на лиці.
Мои поэмы о Боге
О, сестри, сестри
(1 Петра 3:1-5)
І так ми переможем гріх,
І душі ми спасем свої.
Сьогодні треба це зробити,
Бо ми не знаєм скільки жити.
19. 12. 2004 р Автор Сотник Степан
Мои поэмы о Боге
О, сестри, сестри
(1 Петра 3:1-5)
поэму взято из сайта "Славлю Бога"
