Пролітають дні, хвилини,
Сивина вже вкрила скроні.
Це тому, що Бог так хоче,
Щоб я жив ще на землі.

Господи Милий,
Ти даєш мені сили.
На землі тут прожити,
Терпеливий є Ти.

А я жив не так, як треба,
Не шукав я Вічність – Неба.
І лише недавно в світі,
Бога я знайшов в Христі.

Душа страждає,
Бо спокою не має.
Бо гріхів наробив я,
Тут у своїм житті.

А я взнав, що Бог – Спаситель,
А я взнав, що Бог – Цілитель.
Що за мене постраждав Він
І помер там на хресті.

Господи Милий,
Наробив я помилки.
За гріхи свої, каюсь
І мене Ти прости.

Взнав, що Бог Своєю кров’ю,
Вже гріхи мої очистив.
І любові в Нього повно,
І мене вже полюбив Він.

Душа радіє,
Бог гріхи всі прощає.
Душу Він очищає,
Милостивий Він є.

Усім серцем і душею,
Хочу йти я за Тобою.
Нове серце в грудях б’ється,
Бо є гаряче, як жар.

Господи Милий,
Я Тобі до могили.
Хочу вірно служити,
Бо Ти Вічний є Бог.

15. 12. 2003 р  Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5