(Евангелие от Матфея 15:12-14)

читать мою поэму "Фарисеї нові (Мф 15:12-14)" в книжном формате

Фарисеї нові
(Мф 15:12-14)

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

12 Тогда ученики Его, приступив, сказали Ему: знаешь ли, что фарисеи, услышав слово сие, соблазнились?
13 Он же сказал в ответ: всякое растение, которое не Отец Мой Небесный насадил, искоренится;
14 оставьте их: они - слепые вожди слепых; а если слепой ведет слепого, то оба упадут в яму.

(Евангелие от Матфея 15:12-14)
 

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Людям цим колись давно
Дали Боже слово.
Щоб навчали вони всіх
І служили Богу.

Була мудрість Божа там,
Все було як треба.
Бо служили по закону,
Повелінню з неба.

Священики і левіти,
Служителі Божі.

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Аж мудрість їх земна,
Стала на заваді.
І почали додавати
Вони діла всякі.

Самі діл цих не робили,
Людей заставляли.
Дуже гордими були
І людям брехали.

Фарисеї, лицеміри
Законники, книжники.

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

А коли прийшов Ісус,
Його не прийняли.
Бо не так Він вчив людей,
Як вони бажали.

Вони думали що знають,
Як робити ліпше.
А Ісус є лжепророк
Його вбити краще.

Фарисеї, садукеї,
Законники, книжники.
 

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Хай не вчить Він так людей
І нам не мішає.
І за тридцять срібників,
Ісуса продали.

А Ісус, нам всім приніс,
Вчення Своє нове.
І змінив закон старий,
Який був тут досі.

Фарисеїв, садукеїв,
Законників, книжників.
 

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Вже служіння не такі
І жертвів не треба.
Не робити самим суд,
А прощати треба.

Не молитись на показ
І слави шукати.
Лицемірами не бути,
Людям помагати.

А не бути фарисеєм,
Законником – книжником.

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Може вже, у наші дні,
Цих людей не має?
І вже справжні християни
Посади займають….

А на жаль, сидять вони,
Вже у храмах нових.
На загибель йдуть вони,
І ведуть народи.

Фарисеї, лицеміри,
Законники, книжники.
 

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

А народ покірно йде,
Не шукає правду.
І сліпі сліпих ведуть
Попадуть у яму.

Горе, горе, горе вам
Фарисеї нові.
Що шукають собі славу
Перекрутять слова.

Фарисеї – лицеміри,
Законники, книжники.

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

І приймають, не як треба,
А як ми рішили.
Бо нас більше і так треба
Бо ми так зробили.

«І непослух є великий
Якщо нас не слухать!»...
Ой забули фарисеї,
Кого треба слухать.

Фарисеї – лицеміри
Вже новозавітники.
 

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Не людину, та ще й грішну.
Що ніщо не значить.
Хто довіриться людині -
Буде той проклятий.

Бога, Бога треба слухать
Лиш Його одного.
І читати, і навчатись,
З Його, з Його слова.

А не бути фарисеєм
Лицеміром, грішником.
 

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Бо прийшли нові часи
Ісуса хвалити.
Йому славу віддавати
І пісні співати.

Бо спасіння Він нам дав,
Тепер Йому слава.
Біля Батька Він тепер
І сидить там справа.

Прочитайте фарисеї
Кому тепер слава?

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Святим Духом, Він Своїм.
Зараз тут є з нами.
І Його вам треба слухать
Браття Християни.

А не всяких вчителів
Нових фарисеїв.
І про них казав Ісус…
Читай в Евангелії.

Фарисеї, лицеміри,
Законники, грішники.

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

І прийдуть вчителі різні,
І зведуть багато…
А для чого людям вірить,
Помирати, браття?

Не робіться вчителями
Наставникам вашим.
Не беріть гріха,
А себе покайтесь ліпше.

І не будьте фарисеєм,
Лицеміром, грішником.

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Ой покайтесь пастирі,
Служителі нові.
Ви в гріхах, по – вухах є,
У невинній крові.

І тонкий під вами лід,
Загибель чекає….
Вам прав дали більше всіх,
Бог з вас і спитає.

Бо жиріють пастирі
І пасуть себе самі.

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

А нам браття, треба добре,
Слухати, дивитись.
Не начальству, тільки Богу,
Треба догодити.

Пастирів потрібно слухать,
Але провіряти.
Може це прийшли вовки,
Спасіння в нас забрати.

Хижі вовки є вони,
Так Ісус сказав про них.

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

Придивіться ви, до них,
Чи живуть по слову?
Які діла є у них?
І чи служать Богу?

Лиш тоді за ними йти,
Твердо і сміливо.
Коли Боже слово в них,
Не розходиться із ділом.

Бо є справжні пастирі,
Що ведуть до неба.
Нам за ними треба йти
І молитись треба.

04. 02. 2010 р Автор Сотник Степан

Мои поэмы о Боге

Фарисеї нові

(Мф 15:12-14)

поэму взято из сайта "Славлю Бога"

 

 

 

Людям цим колись давно
Дали Боже слово.
Щоб навчали вони всіх
І служили Богу.

Була мудрість Божа там,
Все було як треба.
Бо служили по закону,
Повелінню з неба.

Священники і левіти,
Служителі Божі.

Аж мудрість їх земна,
Стала на заваді.
І почали додавати
Вони діла всякі.

Самі діл цих не робили,
Людей заставляли.
Дуже гордими були
І людям брехали.

Фарисеї, лицеміри
Законники, книжники.

А коли прийшов Ісус,
Його не прийняли.
Бо не так Він вчив людей,
Як вони бажали.

Вони думали що знають,
Як робити ліпше.
"А Ісус є лжепророк
Його вбити краще."

Фарисеї, садукеї,
Законники, книжники.

"Хай не вчить Він так людей
І нам не мішає."
І за тридцять срібників,
Ісуса продали.

А Ісус, нам всім приніс,
Вчення Своє нове.
І змінив закон старий,
Який був тут досі.

Фарисеїв, садукеїв,
Законників, книжників.

Вже служіння не такі
І жертв не треба.
Не робити самим суд,
А прощати треба.

Не молитись на показ
І слави шукати.
Лицемірами не бути,
Людям помагати.

А не бути фарисеєм,
Законником – книжником.

Може вже, у наші дні,
Цих людей не має?
І вже справжні християни
Посади займають….

А на жаль, сидять вони,
Вже у храмах нових.
На загибель йдуть вони,
І ведуть народи.

Фарисеї, лицеміри,
Законники, книжники.

А народ покірно йде,
Не шукає правду.
І сліпі сліпих ведуть
Попадуть у яму.

Горе, горе, горе вам
Фарисеї нові.

Що шукають собі славу
Перекрутять слова.

Фарисеї – лицеміри,
Законники, книжники.

І приймають, не як треба,
А як ми рішили.
Бо нас більше і так треба
Бо ми так зробили.

«І непослух є великий
Якщо нас не слухать!»...
Ой забули фарисеї,
Кого треба слухать.

Фарисеї – лицеміри
Вже новозавітники.

Не людину, та ще й грішну.
Що ніщо не значить.
Хто довіриться людині -
Буде той проклятий.

Бога, Бога треба слухать
Лиш Його одного.
І читати, і навчатись,
З Його, з Його слова.

А не бути фарисеєм
Лицеміром, грішником.

Бо прийшли нові часи
Ісуса хвалити.
Йому славу віддавати
І пісні співати.

Бо спасіння Він нам дав,
Тепер Йому слава.
Біля Батька Він тепер
І сидить там справа.

Прочитайте фарисеї
Кому тепер слава?

Святим Духом, Він Своїм.
Зараз тут є з нами.
І Його вам треба слухать
Браття Християни.

А не всяких вчителів
Нових фарисеїв.
І про них казав Ісус…
Читай в Евангелії.

Фарисеї, лицеміри,
Законники, грішники.

І прийдуть вчителі різні,
І зведуть багато…
А для чого людям вірить,
Помирати, браття?

Не робіться вчителями
Наставникам вашим.
Не беріть гріха,
А себе покайтесь ліпше.

І не будьте фарисеєм,
Лицеміром, грішником.

Ой покайтесь пастирі,
Служителі нові.
Ви в гріхах, по – вухах є,
У невинній крові.

І тонкий під вами лід,
Загибель чекає….
Вам прав дали більше всіх,
Бог з вас і спитає.

Бо жиріють пастирі
І пасуть себе самі.

А нам браття, треба добре,
Слухати, дивитись.
Не начальству, тільки Богу,
Треба догодити.

Пастирів потрібно слухать,
Але провіряти.
Може це прийшли вовки,
Спасіння в нас забрати.

Хижі вовки є вони,
Так Ісус сказав про них.

Придивіться ви, до них,
Чи живуть по слову?
Які діла є у них?
І чи служать Богу?

Лиш тоді за ними йти,
Твердо і сміливо.
Коли Боже слово в них,
Не розходиться із ділом.

Бо є справжні пастирі,
Що ведуть до неба.
Нам за ними треба йти
І молитись треба.

04. 02. 2010 р Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5