15. Дни человека — как трава; как цвет полевой, так он цветет.
16. Пройдет над ним ветер, и нет его, и место его уже не узнает его.
(Псалом Давида 102:15-16)
Падає листя, падає листя.
Падає листя що було в горі.
Падає листя, пожовкле листя,
Падає листя, — тепер на землі.
Падає листя, своє прожило,
Падає листя, кінчились дні.
Падає листя, що в небі висіло,
Падає листя, — тепер на землі.
Падає листя і колір жовтий.
Падає листя, танго в горі.
Падає листя без музики й слави.
Падає листя само в тишині.
Падає листя, а було зеленим.
Падає листя, його дні пройшли.
Падає листя, таке не потрібне.
Падає листя, віджило своє.
Друзі, погляньте, ми як те листя,
В світі живемо, а прийде кінець.
Ми пожовтієм, і вниз упадемо,
Життя закінчиться і прийде смерть.
А були красиві, були здорові,
І як те листя були в горі,
Плани великі, дещо зробили,
А як це листя впадем до землі,
Браття і сестри, невже для цього
Створив Господь нас, на цій землі,
Щоб життя наше як листя прожити,
Що з гори впаде, згниє у землі.
А Бог наш хоче, щоб ми шукали
Царство Небесне, що є в горі.
Щоб народились тут вже духовно,
Для гріха вмерли на цій землі.
Брате, сестричко, Бога шукайте,
Бо пролетять тут земні наші дні,
Не вернем часу, спастись не зможем
І пожовтілі впадем до землі.
А там чекає сира могила,
А потім в пеклі муки страшні.
Бо як листочок, вік свій прожили
Без Бога, без віри, потратили дні.
А тих, хто до Бога шукав дорогу,
Хто в вірі жив тут, добро робив,
Той стане сочним і плодовитим,
А в саду Небесним продовжить дні.
Друзі не гайте час свій даремно,
Поки ви живете до Бога йдіть.
Щоб не пропали роки-хвилини,
Щоб вічно жити із Богом Святим.
Падає листя. Падає листя.
Душі без Бога загинуть скоро.
Вічнозеленим буду я з Богом,
У Небі вічно співати пісні.
22. 01. 2013 р Автор Сотник Степан
|