Мое творчество о Боге

Даремна віра є твоя,
Даремно ти живеш,
Якщо не віриш ти в оце,
Що мій Ісус воскрес.

Коли не віриш ти,
Що Бог є наш живий
І своєю смертю
Смерть, Він переміг.

Час, складна є штука, незрозуміла нам
І пояснити вчений, не може й толком сам.
То час летить нестримно, коли ти поспішаєш,
То тягнеться повільно, коли його чекаєш.

Час міряють віками, роками, місяцями,
Його ділять на тижні, а потім ще й на дні.
Земля повернеться кругом, це і є доба,
Зробить круг навколо сонця, буде рівно рік.
А як зробить сто кругів, кажуть, що це вік,
Кажуть, крутиться земля, багато вже століть.

Я недавно лиш зрозумів,
Як прожити нам в світі треба.
Щоб спастися, не мати гріхів,
Заслужити на вічність – Небо.

Нам покаятись треба тут,
Поки ми ще живем на світі.
Треба вірити у Христа,
Треба Бога й людей любити.

Людино, стій, подумай,
Для чого ти живеш?
Навіщо в грішнім світі,
Хрест ти свій несеш?

    Все має мати відповідь,
    В питанні будь-якому,
    Якщо не в цьому світі,
    То в світі другому.

Ми вибираємо, нас вибирають,
Але це часто, не співпадає.
Часто складне є дуже просте,
Чорне є біле, а біле є чорне.

Нам розібратись в складному треба,
Вибір серйозний - пекло чи небо.
І запитати у Вас я хочу:
«Чому ви тут, а не на роботі?

Шістнадцять років, як на папері,
Ми з'єднались  у сім'ї.
А з них лише тільки чотири,
Як ми з'єднались у Христі.

А все, що було,  все вже минуло,
І не жалкуємо за тим,.
А ми жаліємо, що так мало,
Живемо разом із Христом.