Мое творчество о Боге

Отболело, теперь не больно
Отшумело, уже не шумит.
И прошло все-то беспокойство
У нас разные есть пути.

Разошлись по разным дорогам,
Аргументы у нас свои:
Лучше мы в меньшинстве, но с Богом,
Чем без Бога, но в большинстве.

Постой человек, куда ты идёшь?
Скажи человек, зачем ты живёшь?
А, знаешь ли ты, дорогу свою?
Имеешь ли ты, в этой жизни мечту?

Дорог в мире много, тебя ждет - твоя.
Она, только с Богом, ведет в небеса.
Задача твоя - Бога  в мире найти.
Один только Бог может душу спасти.

Сонце світить, а не гріє,
Сніг ще не розтав.
А на пагорбі високім,
Час весни настав.

Із землі зелена квітка,
Вилізла мерщій.
Біленькою голівкою,
Зустрічає світ.

В цьому світі живеш ти,
Час летить, як вода.
І ніколи не вернеш,
Ні години, ні дня.

Ну а поки живеш ще,
Не марнуй ти цей час.
Зупинись, подивися,
Ти живеш у гріхах.

Вот я в вагоне...
На поезд  я успел,
А поезд тронулся...
И кончился перрон.

Стучат колеса,
Колышется вагон.
И ночной поезд,
Набирает ход.

Тіло із глини, тіло загине,
Душу спасай, душа піде в Рай.
Так каже Апостол, святий Павло,
До Тимофія, учня свого.
 
Тіло старіє, тіло помре.
А дасть Господь нам тіло нове.
Головне мати здоровий дух,
Бо Дух, що в тілі до Бога піде.