Мое творчество о Боге

Через тих євреїв – ми спасіння маємо,
Через тих євреїв що відкинули Його.
Що Христа-Месію на хресті розіп'яли,
Хотіли як ліпше – вийшло їм на зло.

Через їхній вчинок Бог їх взяв, відкинув,
Як пророк Ісая, ще писав давно:
«Будеш ти розсіяний, будеш ти  розкиданий,
Будеш посміховиськом» - це слова його.

Людино, стій, подумай,
Для чого ти живеш?
Навіщо в грішнім світі,
Хрест ти свій несеш?

    Все має мати відповідь,
    В питанні будь-якому,
    Якщо не в цьому світі,
    То в світі другому.

 Дорога це життя
 І нам по ній іти.
 Дорога не проста,
 Підйоми, віражі.

 То спуски є круті,
 Там стій, там пропусти.
 І з вітерцем по ній,
 Поїдеш не завжди.

Меньше философии, меньше лирики,
Больше простоты и искренности.
И не надо делать лицо умное,
Надо иметь сердце чистое

И не думать о себе высоко,
А посмотреть на себя со стороны.
И не надо хвалиться внешностью,
А исправить свою внутренность.

Не спешите жить, не ищите благ,
Не имейте власть, слава не нужна.
И богатство все не спасут тебя,
Мода, красота обманут тебя.

Радости от них на короткий миг,
Это все обман, это все мираж.
Суета кругом, ценности не те,
Днем одним живем ну как дети мы.

Человек – это прах,
Жизнь – это миг.
Человек – суета,
Человек – пустота.

Человек – это ложь,
Человек – это зло.
Человек есть никто,
Человек есть ничто.