Мое творчество о Боге

О, сестри, сестри горе вам,
Мої сестрички дорогії.
Бо ви себе так ведете,
Як ви не сестри, а чужії.

Один ваш вид чомусь такий,
Є не привітний і чудний.
І скільки гордості, і пихи,
І все це є, в вас на обличчі.

Господь створив Адама з глини

І риб, і птахів, і різних звірів.

Усі вони були по парах,

Не було пари  у Адама.

Він сумував, Господь побачив,

Навів на нього сон добрячий.

Бог взяв Адамове ребро -

Створив Він Єву, на добро.

І в цю суботу,  як завжди, всі зійшлись,

Позівали, подрімали, розійшлись.

Що й почули, те й забули:

А за то ми в церкві були.

Ми сюди тому й прийшли,

Щоби люди нам сказали.

Що ми віруючі стали!

А серця у нас лукаві,

Одну історію скажу:

Було це, в Синай-пустелі.

Бог з Мойсеєм говорив

І дав йому слова святії.

    А я про це вам розкажу,

    Це нам євреї розповіли.

    Хто хоче добре й вічно жити,

    Запам'ятай слова святії.

Ось задумався я раз, як же нам молитись?

Що казати в молитвах і чого просити?

Взагалі, чи треба це, чи треба молитись?

Що таке є молитви, що в них говорити?

В руки Біблію я взяв і почав читати,

З Завіту старого почав молитви шукати.

A там молитви були: Ісака, Мойсея,

Самуїла  і Давида, Анни, Елесея.

Біблія нам каже, що всі грішні є.

І, що нам робити відповідь дає.

Є Закон Небесний – заповіді святі,

Є їх рівно десять, а дві головні.

Перша – люби Бога: серцем і душею,

Друга – люби ближніх, люби брата свого.

Але в цьому світі любові не має,

Брат брата не любить, брат брата вбиває.