бо буде час, коли здорового вчення приймати не будуть,
але за своїми примхами будуть обирати собі вчителів,
які б тішили слух; і від істини відвернуть слух і навернуться до байок.

(Друге послання до Тимофія  святого апостола Павла 4:3-4)

Може це комусь і дивно
Чому така назва?
Я вам хочу розказати
У чому тут справа.

Було це колись в дитинстві,
А тепер згадалось,
Старші хлопці в карти грали,
А малі стояли.

І один із тих малих,
Вмів грати у карти,
Він стояв, спостерігав
І бачив багато.

А один із тих гравців,
Мав погані карти,
Там не було козирів,
А шістки, дев’ятки. 

Але він був дуже спритний
І почав хитрити,
Щоб їх зменшити увагу,
Щоби обдурити,

Починає говорити
Історії різні,
Так цікаво говорив
І мозки запудрив.

А вони цим захопились
І про гру забули,
А коли він закінчив.
Тоді схаменулись.

Треба дальше в карти грати,
А хто тепер ходить?
І яка масть є козир?
Забули геть хлопці.
 
А цей хитрий зразу каже,
Так як йому краще
І називає козирем ту масть,
Тих карт, яких  в нього більше.

І повірили йому,
Правда не всі і не зразу,
Але гру почали дальше,
Більшість не сумнівались.

Уже інша зовсім гра,
Йде друга картина,
А бачить це — малий хлопець
І хитрий хлопчина.

Хитрий той, мовчить, бо знає,
Що з шестірками програє.
А малий, що все те бачив
Яка масть насправді козир,

Говорити почав хлопцям,
А довести не може.
Бо повірили не йому,
Хлопцеві малому,

А старшому товаришу,
Який сам схитрив.
І його маленькі карти
Тепер б’ють тузи.

Малий бачить, що шестірка,
Яка тепер козир,
Б’є козирного туза,
Яким був він до сих пір.

Виграв хитрий хлопець в хлопців,
Так скінчилась гра.
Через хитрість і обман
Він їх обіграв.


А таких прикладів у світі
Є дуже багато,
Люди дуже часто людям брешуть,
Щоб собі зробити краще.

Багато знають, що це гріх,
Але дальше роблять,
Бо є вигідно це їм.
І часто це проходить.

А не знають люди ці,
І дуже помиляються,
Бо думають, що про їх брехню
Ніхто не дізнається.   

Може і при їх житті,
Неправда ця пройде,
А на Небі пише все
Наш Господь Небесний.

Буде видно на суді,
Всі наші провини
І неправду, і гріхи,
Нам Господь відкриє.

І получимо ми всі
По наших заслугах,
Як ми жили, так і нам,
Всім за все заплатять.

Нам покажуть ці плоди,
Що ми тут зростили.
Як посіяли і що
Вони нам вродили.
 
 
Але це не так страшне,
Як буде із тими,
Що послухали сатану
І заповіді змінили.

І навчили так людей
Силою і обманом,
Заставляють вірить в те,
Чого Бог не хоче.

Де нам Бог сказав таке,  (Матфея 5:17-21) Не думайте, що я прийшов усунути Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.  Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарасеїв, не ввійдете в Царство Небесне.

Що змінити можна
Заповіді Його Святі,
Його, Боже Слово!
 
Де написано таке,
Що уже в неділю
Прославляти треба Бога,-
Бути на служінню?

Хіба Ісус так сказав,
Чи якийсь апостол,
Що субота відмінена?
І робити можна?

А славити Бога треба
Тепер у неділю,
Де написано таке?
Я сам не знаходжу.

А з історії я знаю,
Що був імператор
І змінив колись, дуже давно,
Суботу як свято.

Бо язичники прославляли
Найбільшого бога,
У неділю величали
Свого бога – сонця.

В Єгипті був бог Ра,
У наших предків – Ярило,
Вони його називали
Їх найбільшим богом.

А неділя для багатьох народів
Є для  них найбільше свято,
Віддавали славу сонцю,
Щоб світило гарно.

Імператор Константин,
Сам в Бога не вірив,
І зробив велику «справу» -
Змінив суботу на неділю.

Видав він такий указ,
Щоб догодить людям,
Які вірили своїм богам,
А не так як ті євреї.
 
Але росли ученики
Все більше і більше
І не знав цей правитель,
Що з ними робити?
 
Бо подались всі люди
Вже у християни
І там були не тільки євреї,
А також погани.

Але спротив був у тих,
Хто славив неділю.
Їх послухав Константин
Дав указ свій сміло:
 
«Що від нині тепер можна
В суботу працювати,
А в неділю вам тепер -
Бога прославляти!»

Так хотів він поєднати
Дві великі віри.
Так лукавий переміг,
Зробив своє діло.

А незгідним з цим указом
Вже чекала страта,
Бо не слухали імператора,
В його руках влада.

Загинули багато,
Багато сховалось.
А закон зостався в силі,
І тепер так славлять.

Так прийняли на соборі.
На зло всім євреям,
Щоб всім людям показати
Яка у них віра.

Прикриваючи сказали.
Чому в неділю свято,
Бо Христос в цей день воскрес
(А в це не вірило євреїв багато).

І по цій причині досі
Багато людей вірять.
Що неділя є свята,
А суботу вже відмінено.


А тепер я вас попрошу
Прочитати притчу спочатку,
Як у хитрого хлопця прості карти,
Стали козирями.

Ось так і лукавий
Людей в світі дурить,
Заповідь Бога змінив
І свою придумав.
 
Католики записали,                         читайте їх катехизм
Що свята неділя.
А православні сказали,                   читайте їх катехизм
Щоб свята всі святкувати.                                        

Але не сказали.
Що це є субота!
А взяли неділю -
Святою назвали.

А це перший день із тижня,  (Марка 16:1-2) Якже минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахощів, щоб піти та намастити його.  Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу.. як сходило сонце...
(читай Боже Слово),
Бо в цей день Марія
Прийшла до гробу!

Але нема повеління
Святкувать неділю!
Бо Бог не поміняв
Святого Закону!

І четверта заповідь
Лишилася в силі:
«ПАМЯТАЙ ДЕНЬ СУБОТНІЙ
І НЕ РОБИ ДІЛА!         

(Вихід 20:8-11) Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

Віддихни, розслабся,
Прослав Бога нині.
Хай ніхто не робить
В цей день, із родини!»

Апостоли потім,
По смерті Ісуса,
Святкували дальше   (Дії апостолів 17: 2-3)  За своїм звичаєм, Павло ввійшов до них і змагався з ними три суботи про Писання, вияснюючи і доводячи, що Христові треба було страждати й воскреснути з мертвих та що цей власне є Христос, - той Ісус, якого я вам звіщаю.
Тільки по суботам.

І не найдете в Слові.
Бо немає зміни,
Гріх великий буде,
Хто там щось заміне.

Але люди вірять
Людям, а не Богу.
Так давно це сталось,
Що прийнять не готові.

Хоч все є це в книгах,
У всіх енциклопедіях,
Як зміни ці стали,
І у якому році.

А люди як у притчі, -
Зайняті цікавим,
А як спасти свої душі?
Їх це не цікавить!

І приходять в церкви
У перший день тижня,  (Матфея 28:1) Після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія навідатися до гробу. І ось великий зчинився землетрус, – ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому.
І не хочуть чути
Про день прославлення.

А деякі «мудрі»
Відкрито говорять:
«Що субота для євреїв,
А Христос змінив це!»

А коли спитати:
«Звідки ви це взяли?»
Відповіді немає,
Бо немає в Слові.

А в Законі там же
Є слова «НЕ ВБИЙ!»   (Вихід 20:13) Не вбивай!
А хіба їх також
Хтось теж замінив?

Земля пройде і небо,   (Матфея 5:17) Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити.
А заповіді вічні.
І горе є велике,
Тому, хто їх порушить!

«Хто мої заповіді виконує
Той і Мене любить,
…і брехун є той,
Хто так говорить, а не робить!»

Але люди твердо
Самі себе тішать.
Що вірять у Бога
І славлять неділю.

 
А я вас попрошу знову,
Прочитать притчу спочатку,
Як у хитрого хлопця, прості карти,
Стали козирями. 

Розтолкую притчу так –
Гра у карти це – життя.
І простіть мене ви друзі,
Що порівнюю я так.

Хитрий хлопець це – лукавий,
Інші хлопці це – народ,
Який є різний, а більшість,
Більше людям, ніж Богу, вірить.

Туз козирний – це Субота,
Яку дав Бог святкувати,
Ще давно, коли створив все.
Але це не відмінив Сам.

Це лукавий зробив «діло»
Змінив Суботу на неділю,
Щоб його всім прославляли.
І цим Бога зневажати.

І прийняли фальшиву масть,
Розтолкую це є віра.
Від лукавого вона,
Бо змінено заповіді Христа.
 

Багатьом це не до вподоби,
Бо не шукають правду Божу,
Але я не винуватий
І не я буду судити.

Ісус Сам спитає нас,
Як прожили ми свій час?
Кому вірили? кому служили?
В який день ми прославляли?
 
Відповіді дамо самі за себе,
А на суді нічого вже не зміним,
Тому зараз треба думать
Де ми після смерті будем.

Бо Господь накаже строго.
Тих, хто порушить Його волю.
Страшні муки їх чекають…  (Одкровення 22:18-19)  Свідчу я кожному, хто чує слова пророцтва книги цієї: якщо хто приложить до них, приложить Бог на нього кари, які записані в книзі цій; і якщо хто відніме від слів книги пророцтва цього, відніме Бог участь його від дерева життя та з міста святого, записаного в книзі цій.
Багато людей про це не знають.

 
Коли будем жити з Богом,         
Вірить в Його Святе Слово,
То із Суботи у Суботу

Прийдуть на поклін народи,    (Ісаї 66:23) І що нового місяця і щосуботи приходитиме всяке тіло, щоб передо мною поклонитися, - слово Господнє.
Приходіть і нині ви,
Поміняйте життя-гру,
І неділю на Суботу.
ВИКОНАЙТЕ ВОЛЮ БОЖУ!
 
22. 09. 2012 р  Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5