20. Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!

(Ісая 5:20)

Це було в одному селі,
Ще при комунізмі.
Батько взяв сина з собою
На колгоспне поле,

Підійшли до поля, батько приказав:
«Синку, краще подивись кругом:
На право, наліво, в зад і вперед.
Щоб ніхто не бачив, як ми будемо картоплю брати».

А син призадумався і таке проказав:
«Татку, а вверх ви самі подивитись?»
Не зрозумів батько — "Навіщо?" - спитав.
- "Так ви самі казали, що зверху Бог усе бачить!"


Ось як показуємо віру нашу в ділі,
Вчимо не красти, а крадемо самі.
Не тільки красти навчаємо.
А ще й вчимо брехати. Такі в нас уроки.

А потім ще й заявляємо:
«Які люди погані стали!»
А це тому, що багато таких
Як ми – Горе-вчителів.

Слова про добро, тільки слова,
Гарна теорія, велика бульбашка.
А на практиці зовсім другі діла,
І росте собі гріх, цвіте і насіння дає.

І глушить гріх добрі сходи,
Насіння, що було від Бога.
А з чистої дитинки
Виростає гріховна скотина.

Яка буде красити не тільки картоплю,
А може великі гріхи потім зробить.
І більше ніколи вже він не скаже:
«А вверх ви дивились?»

І вже сам не буде дивитися на небо.

04. 12. 2016 р Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5