Все Писання - надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості,щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.

(Друге послання до Тимотея 3:16-17)

---

читать мою поэму "Слово Боже (2 Тим 3:16-17)" в книжном формате

Слово Боже
(2 Тим 3:16-17)

Мои поэмы о Боге

Слово Боже
 

Все Писання - надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості,щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий.

(Друге послання до Тимотея 3:16-17)
 

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

Слово Боже вічне є
І не переможне,
Пережило воно всіх
Гонителів Божих.

А були часи тяжкі -
За віру вбивали.
Людей різали, палили,
І звірям давали…

І знущались над людьми,
В катакомбах били,
А не вмерло Слово Боже,
Хоч людей цих вбили.

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

Бо прийшло воно із уст,
Від самого Бога.
І не вмре воно ніколи,
Лиш з ним перемога.

Були інші ще часи,
Коли Слово Боже
Заховали під замок
І не всім давали.

А читали лише ті,
Хто на це мав право,
А це право роздавали
Не всім кому попало,
 

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

А самі люди рішали,
Хто в них був достойний,
Самі суд вони робили,
І по своєму судили.

І гріхи вони прощали
За великі гроші,
І гарантії давали,
Місця в Раю продавали.

Словом Божим прикривались,
А самі грішили
І вбивали, і брехали,
І біду творили.
 

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

Не любили вони тих,
Хто правду казали.
Ой багато через правду
Людей постраждало.

Боже Слово – Правда є.
Та не всі сприймають.
Бо не так вони живуть
Як це Слово каже.

А змінитися не хочуть.
Гріхи не впускають.
- Краще змінить саме Слово,
А не сутність нашу.
 

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

Бо ми давно знаєм Бога,
Йому вірно служим.
А ці дрібні помилки
Для віри не шкодять.

Там підправили ми трішки,
А так краще буде,
Ми багато уже вмієм.
І зробимо ліпше.

Не маленькі ми вже є,
Досвіду багато,
Ми добавим, щоб кожний день
У нас було свято.

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

Пошануєм всіх святих,
Про своїх згадаєм.
Час прийде, а потім нас
Також хтось прославить.

Бо ми твердо вже стоїм
У батьківській вірі,
Так вони нам передали,
Лиш так робить діло.

Ці традиції тепер
Ми шануєм міцно,
Бережемо твердо так
Ми батьківську віру.
 

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

Нові є також церкви,
Прийшли з за кордону,
А там зовсім по-другому
Уже славлять Бога.

І пішли люди до них,
Віру поміняли,
Бо є добре там у них.
Гуманітарку дали.

Це не важно, що багато
Ми не розумієм,
Головне, що ми уже
Людей розумієм.

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

-А провірити? Дізнатись,
Може це не правда?-
- Але вони Слово Боже
Постійно читають.

І ми віримо вже їм,
Бо мають освіту,
Закінчили інститути,
Богословські, вищі.

Ось так віри помножились,
Тепер їх багато,
Але ніхто не хоче
Це перевіряти.

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

Люди вірять людям,
Правду не шукають.
Є такі що про Біблію
Нічого не знають.
Не потрібні ці слова,
Що дають спасіння.
Їм потрібно так як всім,
Сказати, що вірять.

І не важно як?, в кого?,
Головне сказати.
А Слова Святого Бога
Можна і не читати.

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

Люди!! Люди!!! Горе вам! Скоро Ісус прийде,
А записано це все
Є у Святій Книзі.

І воздасть тоді усім,
За все те як жили.
І по вірі буде нам,
В кого ми повірили.

Було Слово і був час,
Не жартуйте люди!
Хватить спати! Час летить.
Пощади не буде!

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

І не зміним на суді
Ми уже нічого.
Словом Божим треба жить
І спасіння буде.
Це інструкція для нас.
Як душі спасати.
Бог для того дає час,
Щоб Слово читати!

І блаженні будуть ті.
Хто читає і слухає.
А ще так потрібно жить –
Тоді в Раю будемо!

03. 11. 2012 р Автор Сотник Степан

Мои поэмы о Боге

Слово Боже

(2 Тим 3:16-17)

 

поэму взято из сайта "Славлю Бога"

 

Слово Боже
 

 

 

Слово Боже вічне є
І не переможне,
Пережило воно всіх
Гонителів Божих.
 
А були часи тяжкі -
За віру вбивали.
Людей різали, палили,
І звірям давали…
 
І знущались над людьми,
В катакомбах били,
А не вмерло Слово Боже,
Хоч людей цих вбили.
 
Бо прийшло воно із уст,
Від самого Бога.
І не вмре воно ніколи,
Лиш з ним перемога.
 
Були інші ще часи,
Коли Слово Боже
Заховали під замок
І не всім давали.
 
А читали лише ті,
Хто на це мав право,
А це право роздавали
Не всім кому попало,
 
А самі люди рішали,
Хто в них був достойний,
Самі суд вони робили,
І по своєму судили.
 
І гріхи вони прощали
За великі гроші,
І гарантії давали,
Місця в Раю продавали.
 
Словом Божим прикривались,
А самі грішили
І вбивали, і брехали,
І біду творили.
 
Не любили вони тих,
Хто правду казали.
Ой багато через правду
Людей постраждало.
 
Боже Слово – Правда є.
Та не всі сприймають.
Бо не так вони живуть
Як це Слово каже.
 
А змінитися не хочуть.
Гріхи не впускають.
- "Краще змінить саме Слово,
А не сутність нашу.
 
Бо ми давно знаєм Бога,
Йому вірно служим.
А ці дрібні помилки
Для віри не шкодять.
 
Там підправили ми трішки,
А так краще буде,
Ми багато уже вмієм.
І зробимо ліпше.
 
Не маленькі ми вже є,
Досвіду багато,
Ми добавим, щоб кожний день
У нас було свято.
 
Пошануєм всіх святих,
Про своїх згадаєм.
Час прийде, а потім нас
Також хтось прославить.
 
Бо ми твердо вже стоїм
У батьківській вірі,
Так вони нам передали,
Лиш так робить діло.
 
Ці традиції тепер
Ми шануєм міцно,
Бережемо твердо так
Ми батьківську віру."
 
 
Нові є також церкви,
Прийшли з за кордону,
А там зовсім по-другому
Уже славлять Бога.
 
І пішли люди до них,
Віру поміняли,
Бо є добре там у них.
Гуманітарку дали.
 
Це не важно, що багато
Ми не розумієм,
Головне, що ми уже
Людей розумієм.
 
- "А провірити? Дізнатись,
Може це не правда?" -
- Але вони Слово Боже
Постійно читають.
 
І ми віримо вже їм,
Бо мають освіту,
Закінчили інститути,
Богословські, вищі.
 
 
Ось так віри помножились,
Тепер їх багато,
Але ніхто не хоче
Це перевіряти.
 
Люди вірять людям,
Правду не шукають.
Є такі що про Біблію
Нічого не знають.
 
Не потрібні ці слова,
Що дають спасіння.
Їм потрібно так як всім,
Сказати, що вірять.
 
І не важно як?, в кого?,
Головне сказати.
А Слова Святого Бога
Можна і не читати.
 
 
Люди!! Люди!!! Горе вам!
Скоро Ісус прийде,
А записано це все
Є у Святій Книзі.
 
І воздасть тоді усім,
За все те як жили.
І по вірі буде нам,
В кого ми повірили.
 
Було Слово і був час,
Не жартуйте люди!
Хватить спати! Час летить.
Пощади не буде!
 
І не зміним на суді
Ми уже нічого.
Словом Божим треба жить
І спасіння буде.
 
Це інструкція для нас.
Як душі спасати.
Бог для того дає час,
Щоб Слово читати!
 
І блаженні будуть ті.
Хто читає і слухає.
А ще так потрібно жить –
Тоді в Раю будемо!
 

03. 11. 2012 р     Автор Сотник Степан

• 1
• 2
• 3
• 4
• 5