І нехай…
 

Хотя бы не расцвела смоковница и не было плода на виноградных лозах, и маслина изменила, и нива не дала пищи, хотя бы не стало овец в загоне и рогатого скота в стойлах, - но и тогда я буду радоваться о Господе и веселиться о Боге спасения моего.
(Книга пророка Аваккума 3:17-18)
 

Великое приобретение - быть благочестивым и довольным.
(Первое послание к Тимофею 6:6)
 

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

І нехай ллють дощі,
І нехай свище вітер,
Бог зі мною завжди,
Я щасливий на світі.

Ось жара, все горить,
Сил немає більш жити,
А зі мною Господь,
Він поможе прожити.

Людям все є не так,
Важко їм догодити,
Бо один хоче сніг,
Інший хоче зігрітись.

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

Кожний хоче собі,
Щоб йому було добре.
Егоїсти ми є,
Нам все краще – сьогодні.

А коли це не так,
Коли тяжко буває,
Ми не згідні є з цим,
Часто ми нарікаєм.

Винуваті є всі
І все те, що навколо.
Не почуєш від нас
Тоді доброго слова.
 

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

Бо ми хочем сьогодні,
Бо ми хочемо зараз.
А почекать, потерпіти?
Не для нас, ця є справа.

І образа на всіх є,
Тоді всі винуваті.
Ми, як діти маленькі,
За дрібнички заплачем.

Подивіться, насправді –
Чи на добро, ми це просим?
Ми є діти маленькі,
Хоч літами дорослі.
 

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

Час пройде і буває,
Ми самі розумієм:
- Ой, як добре, що так не сталось,
Як тоді ми хотіли.

І ми дуже є раді,
А тоді не раділи…
А ми і досі не знаєм,
Коли, що і де краще?

І тому, Апостол Павло,
Ще давно нам писав,
Що великим є той,
Хто задоволеним став.

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

Хто в багатстві і в горі Не нарікає на долю,
Все приймає як є,
Богу славу дає.

Бо без Божої волі,
Нам не буде нічого,
А Бог знає, що треба,
Він все бачить із Неба.

Але деколи хоче,
Нас провірить, що скажем?
Коли стане нам трудно
І не так, як бажаєм.

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

А тоді кожне слово,
На вагу йде: подяка, як золото,
А всяке незадоволення –
На біду, нам на горе.

Бо не здали екзамену,
Не хватило терпіння,
Тут прожити в незручностях,
Получити Благословіння.

А Бог, тих нагородить
Хто, тут, зміг потерпіти.
Хто на Бога надіявся,
Зумів в труднощах жити.

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

Не шукав ні багатства,
Ні слави, ні влади.
На людей не надіявся,
Не давав їм пошани.

Не хотів задоволення
І земної потіхи.
За все дякував Господу,
Зумів в вірі прожити.

Вірив, що Бог все бачить,
Вірив - Бог не залишить.
А всі біди, проблеми –
Все це є тимчасове.

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

Бог зітре наші сльози,
Він обійме, зігріє,
Батько Він наш Небесний
І любити Він вміє.

Він нам Вічність готує,
Де не буде вже горя,
Ні біди, ні хвороби
І смертей, там, ніколи.

Буде радість і щастя.
Буде вічність у славі.
Будем з Господом жити,
Там на небі - у Раю.

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

А там будуть лиш ті,
Хто в багатстві і в горі,
Жити зміг на землі,
Завжди був задоволений.

І нехай ллють дощі,
І нехай свище вітер.
Бог зі мною завжди,
Я щасливий на світі.

Ось жара, все горить,
Сил немає більш жити.
А зі мною Господь,
Він поможе прожити.

І нехай…

(1 Тим 6:6) (Авак 3:17-18)

І проблеми-біда
Вже мене не лякають,
З Богом добре мені,
Буду жити з Ним в Раю.

29. 09. 2010 р Автор Сотник Степан