Мое творчество о Боге

Час не спить, час летить, не зупинимо…
І вже грудень у гості прийшов.
Оглянутися ми і не встигнули,
А сьогодні вже, восьме число.

І сьогодні у нас усіх, свято є,
Бо в цей день ти з’явилась на світ.
Дуже хочем тебе привітати ми,
Побажати прожить ще сто літ.

Швидко летять земні дні,
Швидко роки минають.
Відкрив я альбом старий,
По фото життя читаю.

Ось тут я маленький є,
Мати мене тримає.
Тут я із татком стою,
На цьому я посміхаюсь.

Пробігли дні мої, вже скроні в сивині,
Тепер я зрозумів, не так я їх прожив.
Хочу вернуть ці дні, коли я жив в грісі,
Хто поверне ці дні, гріховні дні.

Хто поверне ці дні, щоб я змінив цей час,
Хто поверне ці дні, бо поки є ще час,
Бо я не так там жив, біду і гріх робив,
Верніться дні мої, зміню я вас.

Ось пролетів знову рік,
За все дякую я Богу.
А я дальше на землі,
Значить така Його воля.

Бог простить мої гріхи,
Що колись їх наробив я.
Дуже Господа прошу,
Щоби їх не повторив я.

Часто я пишу вірші,
В них я Бога прославляю.
В них я згадую гріхи,
Я віршами очищаюсь.

  Приспів:
Ой, вірші мої, вірші,
Вас все більше і все більше.
Ой, гріхи мої, гріхи
Вас все менше і все менше.

Мы с тобой когда-то жили на земле, на земле.
Жили без тоски-печали, я и ты, я и ты.
Ведь мы жили – не тужили, как и все, как и все,
С тобой Бога мы не знали, я и ты, я и ты, я и ты.

А теперь другими стали, я и ты, я и ты,
Бога мы с тобой узнали, я и ты, я и ты.
И сердца свои открыли, — на смотри, на смотри,
А за прошлое нам стыдно, нас прости, нас прости, нас прости.